МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
Головна » 2010 » Червень » 16 » Щодо місця страти у 1708 р. прихильників гетьмана І.С.Мазепи на території Лебединського району Сумської області
13:35
Щодо місця страти у 1708 р. прихильників гетьмана І.С.Мазепи на території Лебединського району Сумської області
З огляду на ідеологічну заангажованість радянської історичної науки, підхід до вивчення історії Північної війни (1700-1721) в цілому та виступу гетьмана І.С.Мазепи зокрема, був однобоким. Це безпосередньо стосується і вшанування пам’яті українців – жертв московського терору 1708-1709 рр., що загинули на території сучасної Сумської області (мм. Глухів, Ромни, Лебедин, Конотопський, Лебединський і Охтирський райони тощо).
Саме на землях нинішньої Сумщини розгорталися трагічні події, пов’язані із Сіверсько-Слобожанським походом війська шведського короля Карла ХІІ та гетьмана І.Мазепи. Не обійшли вони і с. Михайлівку Лебединського району. Так, 23 листопада 1708 р. у с. Марківці (тепер Білопільського району Сумської області) була проведена військова нарада. Б.Шереметєву, що стояв зі своїми частинами у Вирах, було наказано „пехоте всей стоять в Лебедине, в Михайловке, в Межиричах”. До Лебедина, як однієї з найпотужніших сотенних фортець Слобожанщини, вирішено було перебазувати і штаб самого царя.
Листом від 24 листопада 1708 р. московський генерал М.Ю.Інфлянт повідомляв О.Д.Меншикова, що, згідно наказу, він з трьома полками 23 листопада зайняв містечко Межиріч, а „которые села и деревни от Межирич в трех или в четырех милях есть, и тем селам и деревням послал я до вашей светлости роспись”. Того ж дня фельдмаршал Б.П.Шереметєв листом з Вирів повідомляв царя, що за день „одним маршем до Михайловки надеюся прибыть. Из Марковки 25 числа моя дивизия пойдет до Михайловки, Псел через мост перебираться будет к Лебедину”. Крім цього, повідомляв Шереметєв, „Аллартова дивизия… 26 дня с свой квартер в Михайловку вступит. Генерал фельдмаршал лейтенант Гольц с своею дивизиею из Крыги… 27 дня в свою квартеру в Межиричи прибудет”.
В найближчі дні Межиріч і с. Михайлівка стають місцями концентрації значних сил московської армії. Це пояснюється тим, що Петру І були зрозумілими наміри шведської армії. Аналізуючи дії супротивника, цар планував організацію прикриття напрямку на Білгород і Москву. Королівські війська мусили б рухатися долиною р. Псла, а тому їм на заваді влаштовувалися потужні кордони. Опорними пунктами для московської армії в цей час стали Крига (Білопілля), Вирі, Суми, Лебедин, Михайлівка, Межиріч, та Охтирка. Окрім того, с. Михайлівка мала неабияке значення: тут знаходився стратегічно важливий міст через Псел, який вимагав особливої уваги.
26 листопада 1708 р. цар прибуває до Лебедина. Згідно „Журналу или поденной записки... Петра Великого”, 30 листопада він робить короткий перехід до Веприка для інспектування місцевого гарнізону. Оглянувши також „около по деревням” московські драгунські полки генерал-лейтенанта Рена, Петро І повертається в Лебедин. Не виключено, що саме в цей час цар міг відвідати частини, що дислокувалися в с. Михайлівці Лебединської округи, яка знаходилася чи не найближче до місця дислокації шведських частин.
Загальновизнаним є той факт, що в листопаді-грудні 1708 р. у відповідь на перехід до шведів частини козацтва на чолі з гетьманом І.Мазепою, з боку московських частин розпочинається своєрідне полювання за його прихильниками, які в переважній більшості піддавались тортурам і страчувались. За короткий період Петром І в Лебедині було написано значну кількість указів і листів до українських полковників і духовних осіб щодо посилення боротьби зі „зрадниками” та залякування місцевого населення. Як повідомляє невідомий автор „Історії Русів”, в Лебедині, були влаштовані так звані катівниці, де „потерпіло таким чином людей, що не перейшли тих проб тортурами, до дев’яти сот.”.
Страти „зрадників” відбувалися не лише в Лебедині, а й у місцях квартирування московських військ. Згідно переказів, саме в Михайлівці цар спостерігав за стратою козаків-мазепинців, яких повісили на дубах і заборонили місцевому населенню знімати трупи допоки не розсиплються кістки. Таким чином залякувалося не лише населення, а й козацька старшина: в Михайлівці неподалік гори з дубами-шибеницями був розташований маєток чернігівського полковника Павла Леонтійовича Полуботка. який він отримав (після загибелі в Ліфляндії І.П.Обидовського – племінника І.С.Мазепи) з огляду на те, що був одружений з племінницею колишнього гетьмана І.С.Самойловича.
Всього ж за підрахунками свідка подій і особистого царського хроніста Петра Крекшина протягом листопада 1708 – липня 1709 рр. в Україні „изменников до тридцати тысяч порублено”.
Варто відмітити, що село Михайлівка нинішнього Лебединського району фігурує у справі мазепинців аж до поч. 20-х рр. XVIII ст., оскільки російськими чиновниками активно велися пошуки потенційних „державних злочинців” із середовища козацької старшини. В листопаді 1723 р. група з 15 значних козацьких старшин на чолі з полковником П.Полуботком в Санкт-Петербурзі була присутня при поданні імператору Петру І т. зв. „Коломацьких чолобитних”, в яких гетьманська старшина скаржилася на зубожіння козацтва і посполитих від військових незгод, неврожаїв, обтяжливих „зборів” Малоросійської колегії тощо і, зрештою, просила дозволу на обрати гетьмана. За висловлювання, які суперечили царській позиції щодо України, всю делегацію було ув’язнено у Петропавлівській фортеці. Для здійснення обшуку в домівках арештантів та збору компрометуючих фактів в Україну Петро І відправив О.І.Румянцева. Завчасно попереджені П.Полуботком члени родини встигли знищити частину його паперів, а решту вивезли в далекий від Глухова маєток у с. Михайлівці Сумського полку. Більшість з них зберігалися тут ще на поч. ХХ ст. та була обстежена харківським істориком і журналістом Д.П.Міллєром.
В 1967 р. біля кількасотлітніх дубів в с. Михайлівка Лебединського району було встановлено пам’ятний знак з написом: „Біля цих дубів в селі Михайлівці в грудні 1708 року під час Північної війни проти шведських загарбників перебував Петро І”. Підставою для увічнення пам’яті царя стала згадка про це місце у Філарета (Д.Г.Гумілевського), який теж посилався на місцеві перекази: „В саду г. Иваненки [прямих нащадків П.Полуботка], расположенном на горе над Пслом, поныне цел дуб, под которым сидел Петр , когда решались судьбы России и Швеции при Карле”.
Доцільним є посилання сучасних істориків і публіцистів на переказ щодо страти тут козаків. Розлогі дуби стоять на високій горі правого берега, що домінувала над усією долиною р. Псла. Поруч, під горою, стояла місцева Церква Різдва Богородиці та панська садиба. З огляду на пору року, через відсутність на деревах листя, повішених козаків мало бути видно не лише всьому селу, а й за багато кілометрів навкруги. Страчені, мали слугувати застереженням місцевим мешканцям, козацькій старшині Гетьманщини, а також слобідському козацтву.
Встановлення пам’ятного хреста в с. Михайлівка Лебединського району Сумської області є цілком доцільним щодо вшанування учасників військово-політичного виступу гетьмана України І.С.Мазепи.

Переглядів: 1545 | Додав: петрик57 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання