МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
Головна » 2010 » Березень » 8 » ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ
11:14
ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ

ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ

Празник Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята - Великдень.

Слово "пасха" означає (з єврейської мови) "перехід" і "ягня". Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі.

Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.

Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче.

Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається "страсним тижнем".

Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в "Біблії", Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли:

"Хрест на плечі накладають,
Б'ють, катують, попихають.
Серед крови, серед поту
Спас іде вже на Голгофу"
-

сумно й болісно співається у Великодній пісні.

У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки.

Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П'ятницю. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П'ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних.

Невід'ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:

"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.

У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці.

П'ятниця - це день трауру на спомин про страждання Христа.

До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"

Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай - виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п'ятниці на суботу.

НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ

В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління.

Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони:

Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть...
Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть.

Дзвони дзвонять - це знак перемоги життя над смертю.

Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:

І дорослі, і малі до церквиці йдуть,
У кошичках святкових святити несуть.

Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно.

І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї.

Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє:

- Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.

Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.

Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскресною радістю.

Люди йдуть на цвинтар, щоб відправити поминальну молитву над гробами своїх рідних і близьких. Ця традиція живе в нашому народі, бо ми маємо пам'ятати свій рід, шанувати пам'ять про тих, хто був і хто відійшов від нас, щоб мати життя вічне.

На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос Воскрес!"

Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

Писанко чудова,
різнокольорова,
ти стоїш над світом
у величі, красі.
Тебе споглядають,
тебе прославляють
Божі люди світу
І на Небесі.

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках - величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності.

                      ГАЇВКИ

Кожна місцевість має свої традиційні слова гаївок, веселих забав.

В старовину веселі забави біля церкви на Великдень, проводили одразу після відправи, а потім після обіду йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. З-за плинності часу призабулися слова, але ми вдячні тим людям, які їх пам'ятають і передають нащадкам.
  Треба  щоб ця чудова традиція (дуже призабута в селі) у нас відродилася, і кожна дитина, молода людина вивчила для себе, для своїх дітей, а діти передали нащадкам, бо народна творчість дуже багата й різноманітна. І кожний має пам'ятати, нагромаджувати безцінне надбання свого народу.

ГАЇВКА

Дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок навколо церкви у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, - і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім'я.

"Летить хмара паперова,
Гарна дівка Іванова.
Гарна, гарна, гарно ходить,
За собою хлопців водить:

То Михайла, то Степана,
Ото з неї дівка файна!"

(Співають ті ж слова, тільки міняють імена батьків)
Наприклад: летить хмара паперова, гарна дівка Степанова і далі за текстом.

ГАЇВКА

Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат.
(Дівчата ходять в один бік по колу й співають):

"Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки.
Прийшли купці купувати та й не знають котру брати"

(Хлопці ходять у другий бік по калу й співають):

"А ми стали та й думаєм,
До Ганнусі посилаєм."

(Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців)

Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців:

"А ми стали та й думаєм,
До Наталі посилаєм".

                                                           ГАЇВКА

5-6 хлопців стають у ряд неподалік від церковних дверей, а навпроти стають дівчата та хлопці і співають гаївку.

Дівчата:

"Ой воротар, воротарю,
відчини нам ворітоньки.

Хлопці:

Не відчиним, не відчиним,
бо нам замки зіпсуєте.

Дівчата:

А як ми вам зіпсуємо,
то ми вам і направимо.

Хлопці:
Ой, як же ви направите,
якщо грошей не маєте.

Дівчата:

А ми грошей дістанемо
і всі замки направимо.

Хлопці:

А ми стали та й думаєм,
і по Ганнусю відсилаєм.

Дівчата:

Вам Ганнусю посилаєм,
відчиніть нам, ми чекаєм.

(хлопці Ганнусю забирають у свій ряд)

Хлопці:

Хоч Ганнусю ми візьмемо,
та воріт не відчинемо."

(знову співають спочатку, тільки іншу дівчину посилають і т. д.)


ГАЇВКА


У тій гаївці беруть участь одружені пари, старші люди.

(Усi беруться за руки і утворюють коло - разом жінки і чоловіки. В коло стає один чоловік. Він ходить у колі сам, а всі ведуть коло в один бік, потім в другий і так далі, за кожним куплетом)

Чоловік:

"Хто видав, хто слихав
мою жону на торзі?

Всі (хором):

А ми її виділи та і собі сховали.

Чоловік:

А я вам гроші дам
й свою жону візьму сам!

Всі (хором):

А ми гроші візьмемо,
а вам жони не дамо.

Чоловік:

А я вам годинник дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хорам);

Ми годинник візьмемо,
а вам жони не дамо!

Чоловік:

А я вам шалик дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хором):

А ми шалик візьмемо,
а вам жони не дамо.

Чоловік:

А я вам перстень дам
й свою жону візьму сам.

Всі (хорам):

Добре, перстень зніміть
й свою жону заберіть."

(Чоловікові віддають його жінку й дальше продовжується гаївка-гра. Стає другий чоловіку коло, третій і т.д., а слова ті самі).


Паска - символ воскресіння. Священний (ангельський) хліб, що символізує також духовну поживу.

Яйця - основа всього, символ всесвіту, духовної повноти, достатку, руху. Символізують сакральний простір, де зароджується і звідки виходить життя. Крім того, крашанки - варені яйця, фарбовані у якийсь колір, символізують цілісність, а писанки - яйця, вкриті орнаментами, за допомогою нанесення воску та фарб - смислову наповненість.

Масло та сир - молочні продукти, що символізують нерозривний зв'язок матері та дитини, минулих та прийдешніх поколінь, людства та Ісуса Христа. Молоко - перша їжа немовляти, з яким воно отримує силу та енергію, тому і віруючі отримують священну енергію, поштовх до духовного та морального розвитку.

Шинка та ковбаса - символізує годоване теля, яке звелів зарізати батько після повернення додому блудного сина. Це символ всезагального прощення, сердечного покаяння та радості.

Сіль - символ солоної необхідності. Як сіль додає смаку їжі, так визнається необхідність спасіння людства через роз'пяття на хресті та Воскресіння. Також, оберіг від злих очей. Вважається, якщо посипати свяченою сіллю поріг, то жодна лиха людина не зможе зайти до хати.

Хрін - символ сили та здоров'я. Також символізує міцне коріння, що дає віра у Воскресіння.Ось які продукти повинні нести віруючі до церкви у святу ніч Воскресіння. Але це ще не все. Є кілька елементів, без яких також неможливий Великодній кошик.

Мирта - вічнозелена рослина, що символізує безсмертя та вічне життя. Символ сили природи, а також благословенного народу. Рослиною обплітають стінки кошика, що символізує невіддільність людини від природи.

Рушничок - обов'язковий елемент, який необхідно вишити власноруч. Поєднання ниток - символ мудрості та гармонії. Ще нитка символізує життя. Кожна господиня, яка вишиває рушничок, творить своїй родині добру долю та довгі роки життя.

Свічка - основний елемент, що символізує світло та Божу благодать. Запалювання свічок у церкві символізує духовне єднання з іншими віруючими та спільну радість.

Ось таке непросте значення звичайних, здавалося б, речей. Скільки світлої енергії та позитиву несуть вони з собою тим, хто не лінується встати вночі та прилучитися до священного таїнства! І хай таке духовне єднання буває лише раз на рік, але воно робить нас кращими. Хай на одну ніч, але люди забувають про свої щоденні проблеми, ворожнечу та нерозуміння і разом святкують світле свято Воскресіння Господнього. Христос воскрес! 

Великодні рецепти

 Title

Паска

1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 100 г дріжджів, 200 г вершкового масла, 200 г цукру, 100 г родзинок, 0,5 чайної ложки солі, цедра половини лимона

Дріжджі розвести у теплому молоці з 1 столовою ложкою цукру і трьома столовими ложками борошна. Коли почне бродити, влити розчин у посудину з борошном, додати розтерті з цукром жовтки, посолити, замісити. Місити до появи пухирців. Відтак влити розтоплений жир. Ще раз добре перемішати, щоб тісто увібрало жир. Додати вимиті родзинки. Все це разом ще раз вимішати, накрити і поставити, щоб підійшло. Коли тіста стане удвічі більше, викласти його у форми, дно яких заслати змащеним папером. Заповнювати форми на 1/3. Дати тісту підійти. Коли форми заповняться повністю, змазати тісто яйцем чи цукровим сиропом, посипати кольоровим пшоном (кожна господиня прикрашає паску по-своєму). Випікати у гарячій духовці (190-200о) протягом 45 хвилин.

Паска сирна царська (старовинний рецепт)

2 кг сиру протерти через сито, додати 2 склянки вершкового масла, 4 склянки сметани, 6-8 яєць, все добре розтерти і поставити на плиту, помішуючи, щоб не пригоріло. Тільки-но почнуть з'являтися пухирці, зняти з вогню і поставити на лід чи в холодну воду, безперервно помішуючи, доки не прохолоне. Усипати цукор, ваніль, 1/2 склянки товченого солодкого мигдалю з додаванням трьох зернят гіркого мигдалю, родзинок. Все перемішати і вкласти у форми, винести на 3 дні на холод чи поставити у холодильник.

"Баба" по-львівськи (рецепт Дарії Цвек)

5 склянок борошна, 1/2 склянки молока, 8 жовтків, 100 г дріжджів, 150 г маргарину (олії), 150 г цукру, склянка родзинок, смажена шкірка з помаранчі, ваніль, мигдаль, шкірка з цитрини.

Помадка: склянка цукру-пудри, один білок, сік цитрини.

Дріжджі розведіть у теплому молоці зі столовою ложкою цукру. Коли розчин почне бродити, влийте його до просіяного борошна, посоліть, додайте жовтки, розтерті з цукром, ваніллю, шкіркою з цитрини, і замісіть тісто. Тісто повинно бути дуже пухким і трохи рідкуватим. Під кінець вимішування додайте теплий жир і місіть, поки тісто не вбере весь жир. Тоді додайте промиті та підсушені родзинки, підсушену, нарізану на кубики і підсмажену шкірку помаранчі, натертий на дрібній терці мигдаль. Дуже обережно перемісіть, щоби не роздавити родзинки, накрийте і поставте в тепле місце, щоби тісто підійшло. Жирними руками наберіть частину тіста і відразу накладіть 1/3 форми, змащеної жиром. Дно обов'язково вистеліть промащеним папером.

Підбирайте форму вузьку і високу. Поставте тісто, щоби підійшло, змастіть його білком і випікайте в нагрітій духовці протягом 45 хвилин. Якщо верх надто рум'яниться, накрийте його вологим папером. Ще гарячі "баби" змастіть білою помадкою, а рожевою помадкою напишіть "Христос воскрес!".

Помадку приготуйте, розтираючи цукор із білком дерев'яною ложкою на однорідну масу, поки не відчуєте тріскоту готової помадки. Пам'ятайте, що від залізної ложки помадка сіріє. Під кінець додайте за смаком сік цитрини.

Переглядів: 2783 | Додав: петрик57 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання