МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
Головна » 2009 » Листопад » 2 » ЦІКАВІ ФАКТИ НАШОЇ КУЛЬТУРИ
12:16
ЦІКАВІ ФАКТИ НАШОЇ КУЛЬТУРИ
Музичний геній світу Людвиг Бетховен створив 32 сонети для фортепіано, одна з яких написана на українську тему і була присвячена графові Андрію Розумовському, синові генерала Кирила Розумовського, в палаці якого у Відні він часто концертував. Також у "Фіналі" сонети "Пасіоната" та в славнозвісних квартетах Бетховена зустрічаються українські теми, з якими композитор познайомився у виступах придворного хору графа Андрія Розумовського. Присвятив Бетховен йому і свою чудову п'яту симфонію, так звану "Пастораль".
***
Один з найвизначніших письменників Франції, історик, філософ, поет Вольтер написав книжку "Історія Карла XII", яку до кінця XIX ст. було перевидано понад 100 разів. Дві сторінки в ній присвячено Україні та її гетьманові Івану Мазепі. У своєму творі Вольтер писав про Україну: "Україна завжди прагнула свободи, але, оточена Москвою, Туреччиною і Польщею, все була примушена шукати собі протектора в одній з цих держав". Мазепу він описував так: "Це була відважна людина, далекозора, невтомна в праці, хоч і поважного віку".
***
Автор першого українського наукового українсько-російського словника — поет і письменник Борис Грінченко.
***
Боротьбі Івана Мазепи за незалежність України від Росії присвятили свої твори французький письменник Віктор Гюго та англійський Байрон. Французький композитор Еміль Неріні написав оперу "Мазепа", яку 11 лютого 1925 року було поставлено у Великому театрі в Бордо. А 1872 року було написано оперу "Мазепа" французьким композитором Пурні.
***
Ймовірний перший автор музики до «Наталки-Полтавки» — Єдлічка Адльйоз (1819-1894) — український композитор чеського походження.
***
Автор першої граматики української мови (видана російською мовою) — Олександр Павловський ("Граматика малоросійського наречія").
***
Перша в Україні фабрика виникла в Янові біля Львова у 1522 році.
***
Думки вчених щодо виникнення слова "Русь" розходяться. Деякі з них вважають, що воно походить від слова "ruotsі" — фінської назви шведів, яка походить з давньош-ведського слова "rodr" (грести). Оскільки фінни підтримували зв'язки як із шведами, так і зі слов'янами, припускають, що свою назву для перших вони застосували і для останніх. Інші вчені слово "Русь" пов'язують з назвами річок Рось й Русна в центральній Україна. Представники третьої гіпотези припускають можливість існування зв'язку між цим словом і назвою кочового племені роксоланів, яка походить від ірландського слова "rhos", що значить "світло". Що стосується самого слова "Русь", то, як виявляється, ним спочатку називали варягів, потім землі полян у центральній Україні, а згодом ту політичну єдність, що стала називатися Київською Руссю.
***
Батьком української історії вважають Нестора. Він прийшов до Києво-Печерської лаври сімнадцятирічним юнаком і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом-чорноризцем, а й батьком нашої історії. Усі історики сходяться на тому, що був він надзвичайно освіченою людиною, добре знав давньоруські й іноземні літописи. Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис. Але правильніше його називати письменником та істориком. І не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї української історії. Він дотримувався літописних форм і хронологічної послідовності викладу подій, але прагнення висловитися ширше й докладніше диктувало йому численні вставні оповіді (згадаймо, наприклад, історію життя і смерті віщого Олега або розправу княгині Ольги з жителями міста Іскоростеня).
***
Нещодавно в ближніх печерах Київської лаври знайдено прах майже 900 років тому похованого тут Нестора. Після вивчення черепа історика скульптори виліпили його ймовірний портрет: високе чоло, аскетичне обличчя ченця, задумливий погляд.
Іларіон — перший архієрей Русі не з грецьких, що їх призначав константинопольський патріарх, а з руських духовних осіб.
***
У тексті "Слова о полку Ігоревім" немало загадкових місць, які важко зрозуміти нашим сучасникам. Але, мабуть, найбільша загадка — сам автор твору. Його імені історія не зберегла. Десятки різних захоплюючих гіпотез висловлюють учені, щоб відповісти на це запитання. Одні пропонують шукати, автора серед князів, інші — поміж дружинників походу на половців, треті — в монастирських келіях, де при тьмяному світлі свічки творилися літописи.
***
Нещодавно український вчений Л.Махновець видав монографію під назвою "Про автора "Слова о полку Ігоревім". Ретельно проаналізувавши життєві біографії, суспільне становище і ступінь близькості до князя Ігоря кількох тисяч його сучасників, автор назвав ім'я людини, що, за його переконанням, є автором поеми. Це — Володимир Ярославич, син галицького князя Осмомисла, батько Ігоревої дружини — Ярославни. Л.Махновець характеризує його як людину, що володіла енциклопедичними знаннями, інтелігента свого століття.
***
Інокентія Гізеля (бл. 1600-1683), професора і ректора Києво-Могилянської академії (1646 р.), його сучасники називали українським Арістотелем. Про універсальність обдарованості Гізеля та глибину його філософського мислення особливо переконливо свідчить висловлена ним ще в 40-х роках XVII ст. думка про незнищенність матерії. Отже, він більше, як на століття випередив Лавуазьє і Ломоносова у вирішенні одного з найважливіших питань філософії.
***
Дійсним винахідником "рентгенівських променів" є не німецький вчений Рентген, а видатний український вчений Іван Пулюй (1845-1918). Цікаво, що він відразу зрозумів їхню важливість для лікарської діагностики. Його знімки в рентгенівських променях 80-х років минулого століття значно докладніші й багатші, ніж знімки К.Рентгена, зроблені в 90-х роках. Чому ж тоді весь світ знає Рентгена і не знає Пулюя? Справа в тому, що наш вчений не робив рекламу своєму винаходу, а Рентген — навпаки.
***
Наш сучасник, відомий вчений-енциклопедист, учень великого Резерфорда Петро Капіца (1894-1985), не приховував свого українського походження. З цього приводу одного разу стався цікавий випадок. В Москві було прийнято запрошувати на дипломатичні прийоми видатних вчених, артистів, письменників. П. Капіца на один з таких прийомів з'явився, як годиться, в костюмі, але в українській вишиванці. Цим обурився М.С.Хрущов, який, помітивши вишиванку, мало не відправив відомого академіка додому. Але той не знітився, покликав А. Громику, міністра зовнішніх справ СССР. Міністр як експерт у міжнародних справах засвідчив, що національний одяг міжнародного етикету не порушує, принагідно вказавши на дружину індійського посла, одягнуту в сарі.
***
Будучи визначним фізиком-теоретиком, лауреатом Нобелівської премії, Капіца добре знав філософські праці українських вчених, зокрема Г.Сковороди. Дізнавшись від П. Капіци про геніальний вислів Сковороди щодо правди, яка всюди є простою, а складною буває тільки брехня, Ернст Резерфорд тримав ці слова завжди перед очима, під склом на письмовому столі.
***
Найдавнішими українськими родами вважаються роди князів, бояр та старшини — роди Острозьких, Галицьких, Тарновських, Дорошенків, Ркліцьких, Стефановичів-Донцових, Апостолів, Христоіановичів, Довглевських, Круп'янських, Остряшкових, Заславських, Корибутовичів, Збаразьких, Четвертинських, Ружинських, Островських, Друцьких, Головнів-Острожецьких, Лизогубів, Кульчитських, Бережницьких, Березовських, Білинських, Добрянських, Яровських, Комарницьких, Кропивницьких, Крушельниць-ких, Чарнецьких, Чайковських, Дідушинських і т.д. — до 1000 родів. Але чи не найдавнішим є рід Драго-Сасів. Або, точніше кажучи, це один з першородів, бо рід гербу "Сас" сам об'єднує біля 150 більш пізніших родів. Зрозуміло, що родовід вела тільки українська шляхта, а раніше — княжа та боярська верхівка, тобто українська еліта тих часів.
***
Перший український супутник "Січ" працює в космосі з 1995 року в інтересах народного господарства й Міністерства оборони України.
***
Українські фахівці з космічної техніки та космонавігації беруть участь в 25 міжнародних наукових проектах разом з колегами з Австрії, Італії, Угорщини, Польщі, Росії, Китаю, США, Франції.
***
Глобальна система міжнародного космічного зв'язку "Глобар-Стар-проект" матиме 36 супутників зв'язку на українських ракетоносіях "Зенит".
Переглядів: 3568 | Додав: museumkamyanske | Теги: ФАКТИ НАШОЇ КУЛЬТУРИ | Рейтинг: 3.7/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання