МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
Головна » 2009 » Лютий » 6 » Подія 2006 року в музейному житті
17:12
Подія 2006 року в музейному житті
 
      Виставка подарунків Л.І. Брежнєву „... і особисто Леоніду Іллічу”, присвячена 100-річчю від дня народження політичного лідера

Концепція виставки:
 
Майже чверть сторіччя, які минули після смерті Л.І.Брежнєва, дозволяють нам досить спокійно і неупереджено ставитись до його особистості та епохи. Тим більше, що в плані політичного та історичного досвіду ці 25 років виявилися незрівнянно повнішими і повчальнішими, ніж співставимий термін брежнєвського правління. Сірий, безликий час, торжество бюрократії, – так характеризували його оракули перебудови. Посередній політик, недостатньо сильна особистість, не наділена особливими здібностями і інтелектом, – писали про нього самого.
                             
 То ж давайте спробуємо оцінити за такими критеріями сучасних лідерів світової політичної сцени і відповісти на питання: чи багато серед них по-справжньому яскравих особистостей? Високих інтелектуалів? Чи праведників? Кому з впливових фігур ближнього чи далекого зарубіжжя можна без скидок та коливань дати таку характеристику?  
Набагато легше згадати скандали, пов’язані з корупційними діями, нетверезі витівки, амурні походеньки сильних світу цього, які регулярно спалахують майже у всіх країнах.
 Та й військові авантюри на кшалт афганської, в сучасному світі не стали чимось унікальним. Війна в Афганістані триває, щоправда, з іншими учасниками. Балкани, Кавказ, Ближній і Середній Схід – після формального завершення холодної війни світ не став гуманнішим і справедливішим. Скоріше навпаки, – ще більш жорстоким і цинічним.                                      
  Роки правління Л.І. Брежнєва для більшості сучасників асоціюються насамперед зі стабільністю. І справа не тільки в людській пам’яті , яка в першу чергу намагається позбавлятись від негативних "файлів”, – таких як гоніння на дисидентів, дефіцит всього і вся – від туалетного паперу до "Жигулів”, нав’язливої пропагандистської тріскотні і т. д. Просто період непреривних потрясінь і конфліктів, що розділяє нас, експериментів і реформ допоміг усвідомити справжню цінність цього поняття – "стабільність”, яке відтоді нам "тільки сниться”. З іміджу брежнєвської епохи якось самі собою відпали саркастичні ярлики типу "застойності” і "стагнації”, щедро навішані в перебудовчі роки. Насправді якось некоректно, та й нелогічно вести мову про застій в економіці СРСР 70–80 рр., притому, що більшість колишніх радянських республік, включаючи Україну, поки лише мріють, щоб повернутися на дореформений рівень після багатьох років падіння...
 
 Та й у сфері демократії на більшій частині пострадянського простору особливого прогресу поки не спостерігається.
А в окремих середньоазіатських державах взагалі розквітли дійсно гротескні культові режими з обожнюванням вождів і безжалісними утисками інакодумства. На фоні золотих кінних статуй і фантастично пишних палаців Леонід Ілліч здається найскромнішою людиною. Навіть його знаменита пристрасть до колекціонування особистих нагород та імпортних автомобілів виглядає дитячою забавою. Що ж говорити про дарунки – серед нинішніх нуворишів і власників набагато скромніших посад прийняті зовсім інші підношення.
 Наприклад, пакети акцій промислових гігантів...
Ні, ми не намагаємося виправдовувати, тим більше ідеалізовувати Л.І. Брежнєва, відкривши експозицію подарунків „...і особисто Леоніду Іллічу”. Сьогодні в цьому просто немає потреби. Його особистість і час можна дозволити собі сприймати такими, як вони є, з усіма недоліками і достоїнствами. Але заради справедливості робити це слід не у відриві від історичного контексту, а в порівнянні з минулими і майбутніми етапами розвитку країни і світу. Л.І. Брежнєв не сяяв яскравими талантами і здібностями (особливо, ораторськими). І все ж роль особистості Л.І. Брежнєва, як фактора стабільності, не варто недооцінювати.
 
                     
  Історія не любить умовних висновків і припущень, але при цьому надто важко уявити, особливо маючи перед собою наглядні приклади Куби і КНДР: був би Леонід Ілліч наділений феноменальним довголіттям, ми цілком могли б дивитися сьогодні по всім каналам репортажі про трудові вахти на честь сторіччя вождя, матеріали про нагородження "політика ленінського типу” якоюсь двадцать п’ятою за рахунком Зіркою Героя і вислуховувати вітальні телеграмми від керівників братерських партій і урядів країн РЕВ. Безумовно, для процесів загального розвалу і розпаду, що розпочалися невдовзі після смерті Л.І. Брежнєва, вистачало об’єктивних передумов.
  Але не виключено, що падіння з верхівки радянської ієрархічної піраміди такої крупної ланки й стало поштовхом, який обрушив лавину. Хай цей камінь наприкінець життя став майже баластним, але вага його практично не зменшилася – а до чого призводить зміщення баласту в корабельному трюмі, відомо всім.
 Не станемо перебільшувати або применшувати і значення дарунків Л.І. Брежнєву, які зберігаються в Музеї історії Дніпродзержинська. Традиція підношень сильним світу цього виникла задовго до нього, вірогідно, з появою у спільнотах первісних людей вождів і старійшин. Існує вона і сьогодні у всіх країнах світу, і навряд коли-нибудь щезне. Однією із сторін цієї традиції є те, що дарунки першим особам залишаються, за рідкими винятками, закритою для громадськості темою. Чи багатьом відомо, що отримали на останні дні народжень наш президент чи російський? Уже в самій можливості заглянути за цей бар’єр закритості криється достатньо інтриги та інтересу. Але, звичайно, не можна заперечувати, що кожний адресований Л.І. Брежнєву дарунок вже в силу цього факту є предметом унікальним. 
  
Не станемо намагатися аналізувати естетичні достоїнства творів художнього і декоративно-прикладного мистецтва, що знаходяться в колекції. У більшості випадків вони дійсно, не такі вже й великі. Але такою є специфіка салонно-парадного жанру. Шедеври в його надрах у всі часи народжувалися досить рідко, щось не видно їх і серед творів процвітаючих нині майстрів заказних портретів. Можна лише відзначити, что ринок, на який більшість звикла орієнтуватися (у данному випадку – художній і колекційний), твори в дусі соц-арту, в тому числі брежнєвського, не надто давнього як для антиквариату періоду, котирує досить високо.
 Але, насправді інтерес відвідувачів, котрі серйозно цікавляться історією, не має нічого спільного з кон’юктурними віяннями. Кожний з цих предметів несе в собі відбиток епохи і втілення її особистості, чого цілком достатньо для уважного, шанобливого ставлення до брежнєвських дарунків. Більше того, це об’єктивно обумовлює їх цінність, величина якої неухильно зростає з кожним роком.
 Мета проекту: висвітлення характерних особливостей політичного лідерства в радянський період шляхом аналізу колекції дарунків.
  Кількість представлених експонатів: 250 музейних предметів – живопис, графіка, декоративно-прикладні композиції, фотографії, документи, мікромініатюри, гобелени, килими.
 Подія знайшла відображення у періодичних виданнях (близько 30 назв), телевізійних сюжетах українських і російських телекомпаній.
 На честь події видано каталог колекції дарунків, які зберігаються у фондах Музею історії Дніпродзержинська (Дніпропетровськ: ІМА-прес. – 2006. – 90с).
 
 Директор Музею історії Дніпродзержинська  Н.М. Буланова
 
Переглядів: 1943 | Додав: museumkamyanske | Рейтинг: 4.8/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання