МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
Запрошуємо гостей та мешканців міста у ЛЮТОМУ на ВИСТАВКИ та ЗАХОДИ: 5 лютого 13.00 – відкриття Всеукраїнської художньої виставки «Материнське поле» за участі Посла Киргизької Республіки в Україні...........18 лютого 12.00 – «музейні посиденьки», зустріч на тему «З любов’ю у серці»...........21 лютого 12.00 – кіноклуб «Відродження», засідання на тему «Співці рідної мови» до Міжнародного дня рідної мови.........25 лютого 13.00 – кіноклуб «Відродження», засідання на тему «Співець волі та свободи» до 200-річчя від дня народження Михайла Вербицького.........Виставки:5 – 28 лютого – «Материнське поле» Всеукраїнська художня виставка присвячена Чингізу Айтматову, киргизькому письменнику і громадському діячу;........... «Рушник наче доля», етнографічна виставка з фондів музею............1 – 28 лютого – «Герої не вмирають», меморіальна виставка...........1 – 28 лютого – виставка-аукціон на користь української армії.............З 25 лютого – «Козацького роду», художня міні-виставка до 200 річчя від..........дня народження Михайла Вербицького...........Клуб українського кіно: 6 лютого – «Тіні забутих предків» (режисер Ю. Іллєнко)..........13 лютого – «Захар Беркут» (режисер Л. Осика)...........20 лютого – «Загублена грамота (режисер Івченко)........27 лютого – «Залізна сотня»..

Фільм"Мій Шевченко”

 Фільм "Мій Шевченко”, є нешаблонною спробою показати справжнього, живого Кобзаря, і при тому без втрат пошани й любові до нього.
В інтригуючій назві — "Мій Шевченко” — приваблює оте присвійне — "мій”. Тобто — особистісний погляд, суб’єктивний — тим і цікавий.
 Як з’ясувалося з невеличкого прологу до фільму, займенник "мій” стосувався не якогось конкретного журналіста чи науковця і його власного розуміння творчості Шевченка, а кожного з глядачів взагалі.

Протягом чотирисерійного документального фільму його творці ведуть глядача від невеличкої хати в Моринцях, де народився, до Чернечої гори біля Канева, де похований.
 Від загальновідомих фактів біографії нікуди не дінешся — однак авторам вдається знайти в кожному епізоді з життя Шевченка невідомий нюанс і подати це по-новому. Причому погляд авторів суголосний сприйняттю сучасної людини, бо він не лише об’єктивний, фактографічний, а й емоційний.

Вдалий у фільмі "поліекран”: справжні документи, картини — і стара кінохроніка чи фільми про Шевченка (використано картини Ігоря Савченка і Станіслава Клименка). А телевізійна візуалізація придатних до реального показу фактів, місць подій — взагалі річ безпрецедентна. "І все ж краще один раз побачити...” — тут як стовідсоткова істина. Вільнюс, Петербург, Арал — це вже не якісь загальні назви, а конкретні місця, де бував поет. Там і сьогодні живуть люди. І хоча в цьому немає нічого незвичайного, живуть собі, як і сто чи двісті років тому, але в контексті мало не міфічної постаті Шевченка. Ходив цими вулицями чи степами, жив у цих кімнатах, страждав, любив, вірив, сумнівався, сподівався — усе справжнє. Авторам фільму вдалось уникнути й іншої крайності — надмірного, сказати б, оживлення міфу.
"Мій Шевченко” — стрічка інтелігентна й тактовна.


Мій Шевченко (фільм 1)

 

Мій Шевченко (фільм 2)

 

Мій Шевченко (фільм 3)

 

Мій Шевченко (фільм 4)

 
 
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання