МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 

Новий розділ експозиції відкрито
В музеї історії м. Дніпродзержинська відкрився новий розділ експозиції «Кам’янське і кам’янчани: повсякденне життя. Кін. ХІХ – поч. ХХ ст. ».
     Експозиція розповідає про умови життя, побут, культурні та релігійні уподобання різних верств населення (робітників, службовців, інтелігенції), представників різних національностей і конфесій Кам’янського на етапі його перетворення в місто.
    В розділі представлено фотографії краєвидів села та заводського селища, документи про його забудову, родинні реліквії, металевий та порцеляновий посуд відомих виробників, дитячі іграшки, модні аксесуари, газети «Отклики жизни», «Каменской листок», стародруки.
    Представлено предметно-документальні комплекси відомих кам’янчан: родини І. Ясюковича, Б. Ципля, М. Слайковського, Я. Хіманова; лікаря і письменника О. Коваленка, художників О. Сокола і Р. Лісовського. Знайшли відображення в експозиції діяльність театру, освітніх закладів, громадських і благодійних організацій на межі ХІХ–ХХ ст.

http://mamayfest.at.ua/04_top.gif

"Від земного до небесного"(із фондів Національного музею Тараса Шевченка)

/анонс виставки/

Виставка присвячена історії сходжень альпіністів Дніпропетровщини у 1939-2014 рр. на пік Шевченка – найвищого у світі пам'ятника Тарасові Шевченку. Історія піка Шевченка незвичайна: ще в далекому 1939 році, коли святкували 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, дніпропетровськими спортсменами під керівництвом відомого альпініста Олександра Зюзіна 24 серпня 1939 року було підкорено безіменну вершину Центрального Кавказу, що знаходиться на висоті 4200м. Суганського хребта у Кабардино-Балкарії, яку й було названо піком Шевченка. З того часу ця вершина, як магніт, притягує до себе українських альпіністів. Протягом століття на цю вершину українці піднімалися ще 6 разів, всі сходження були присвячені ювілейним датам з нагоди дня народження Т. Шевченка.
       Відвідувачі виставки матимуть змогу побачити унікальні світлини піку Шевченка, які зроблені під час експедиції, копію пам'ятної дошки на честь 175 -річчя від дня народження Т. Шевченка, що закріплена на вершині, спорядження і особисті речі членів експедицій сходжень на пік Шевченка та видання Володимира Платонова з автографами учасників сходжень.

http://mamayfest.at.ua/04_top.gif

«1932 – 1933: «тріумф» і трагедія»

    Таку назву має нова історико-документальна виставка, що розпочинає свою роботу в музеї історії міста 6 листопада 2015 р.
    Приурочена до дня пам`яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, вона має нагадати нам про те, що ця національна трагедія стала наслідком політики існуючого на той час режиму у справі реалізації соціально-економічного розвитку держави та суспільства. Взявши курс на побудову соціалізму в окремо взятій країні Й. Сталін у лютому 1931 р. проголосив: «Ми відстали від передових країн на 50 – 100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за 10 років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть». А це передбачало форсовані темпи складових соціалістичного будівництва, а саме індустріалізації, колективізації, культурної революції.
    Виставка побудована на контрастному показі державних досягнень, яких добилась влада, та ціни, яку заплатив за них народ.
    Фотодокументальна панорама Кам`янського початку 30-х років ХХ ст.: промислове та соціально-культурне будівництво, ліквідація неписемності та створення системи освіти – безумовні свідоцтва звершень соціалістичного будівництва того часу.
    А постанови та «контрольні цифри» про виселення класово-чужого елементу, відомості про вилучення з присадибних дільниць колгоспників зібраного врожаю, в рахунок плану хлібозаготівель 1932 р., зокрема в Кам`янському це склало 100 відсотків, акту обшуків, під час одного з яких в романківській родині було знайдено під ліжком «просо, змішане з соняшником приблизно 30 фун.», листи міського відділу ДПУ про факти опухлості через недоїдання серед робітників ДМЗ свідчать про ціну цих досягнень.
    Виставка є історико-документальним свідченням «тріумфу» влади і поразки народу в результаті реалізації принципу «Мета виправдовує засоби».

          О. Мащенко, завідувач відділу науково-освітньої роботи Музею історії міста

http://mamayfest.at.ua/04_top.gif

Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання