МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
                        
Виставка творчості Анатолія Бедичева «Мир, навеянный снами»

       15 грудня в Музеї  історії міста відкрилась виставка творчості Анатолія Бедичева «Мир, навеянный снами». Ім’я автора добре відоме за межами Дніпродзержинська, поета, як хореографа та режисера, постановника багатьох спектаклів та балетів на сценах театрів України та Росії.
       Відвідувачам Музею митець відкрив ще одну грань свого таланту, представив на експонування близько сорока робіт, які виконані у жанрі живопису, графіки та інсталяції. Серед робіт багато картин на біблійні та міфологічні  теми. 
      Кожен, хто цікавиться творчістю А. Бедичева, може відвідати виставку, яка експонуватиметься в Музеї до початку Нового 2014 року.
А ще мешканці та гості міста матимуть змогу познайомитися з матеріалами, які представлені на виставці «Ім’я в мистецтві»,  присвяченої уродженцю с. Кам’янське (Дніпродзержинська), відомому українському художнику-графіку, послідовнику Михайла Бойчука та Георгія Нарбута Роберту Лісовському.
Р. Лісовський протягом тривалого часу був професором графіки Української студії пластичного мистецтва в Празі. Оформив обкладинку поетичної збірки Павла Тичини «Сонячні кларнети», інших відомих письменників. У  1927 р. створив логотип авіакомпанії «Lufthansa», який використовується і по сьогоднішній день. Помер Роберт Лісовський у 1982 р. у Женеві.
     Отже, запрошуємо всіх шанувальників мистецтва відвідати музей та поринути у світ прекрасного.

                          Музей історії міста працює з 9 до 17 год. без вихідних.


Конкурс на кращий музейний проект з циклу «Музейна педагогіка».

   З метою активізації творчих пошуків наукового апарату, підвищення рівня креативності та іноваційності музейних заходів, дирекція Музею оголосила конкурс на кращий музейний проект з циклу «Музейна педагогіка».
  На конкурс було подано 4 проекти, авторами яких стали наукові працівники О. Лакоця, М. Черкащенко, А. Гайдук, О. Мащенко.
  «Бабусині візерунки» - розкривають світ вишиваного рушника в житті народу.
  «Казка новорічної ялинки» - це подорож до найулюбленішого у дітей свята.
  «Жди меня» - театралізоване заняття, в якому вдало поєднуються можливості аудіовізуальних засобів з емоційностю історичної пам’ятки, дає відчуття зв’язку з подіями вогняних 1940 років.
  «Свято в нашому домі. Щедрий вечір» - музейне дійство, в ході якого через музейну пам’ятку відбувається залучення до народних звичаїв.
   23 грудня відбулося підведення підсумків конкурсу. Очолювала конкурсну комісію заступник директора з наукової роботи Дніпропетровського Національного історичного музею ім. Д. Яворницького, кандидат історичних наук В. М. Бекетова. До складу комісії ввійшли директор БФ «Центр культури і мистецтв «ЗЛАТОУСТ» С. Т. Волошина, заступник начальника управління культури І. М. Вовчек, інспектор з кадрів промислового підприємства «ЗІП» В. В. Соломаха. Директор ПП «ЗІП» О. І. Захорольський надав фінансову підтримку для відзначення переможців конкурсу.
   Першу премію отримав проект «Свято в нашому домі. Щедрий вечір» (автор О. О. Мащенко).
    Інші проекти були відзначені заохочувальними призами від БФ «Центр культури і мистецтв «ЗЛАТОУСТ» і ДНІМу ім. Д. Яворницького.

Напрацювання музею історії Дніпродзержинська на Міжнародному конгресі  україністів

          21-24 жовтня в Києві проходив VIII Міжнародний конгрес україністів, присвячений  200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Організаторами цього потужного міжнародного форуму шевченкознавців є Національна Академія наук, Міністерство культури, Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Міжнародна асоціація україністів (МАУ). Місія Міжнародного конгресу україністів, заснованого Міжнародною асоціацією україністів, полягає у сприянні розвитку українознавства, збереження мови, історії, культури; поширенні знань про духовні надбання та наукові здобутки українського народу у світі.
У цілому в роботі конгресу взяли участь понад дві тисячі вчених (мовознавці, літературознавці, історики та представники інших гуманітарних і суспільних наук) з більш як сорока країн світу. Зокрема Австрії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Грузії, Ізраїлю, Італії, Молдови, Канади, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Словаччини, Сербії, США, Угорщини, Хорватії.
Основна тема конгресу – «Тарас Шевченко і світова україністика: історичні інтерпретації та сучасні рецепції». На відкритті Конгресу виступив міністр культури України Леонід Новохатько, відзначивши важливість досліджень історії, мови і культури України.  «Українознавчі конгреси стали помітними подіями в культурному, науковому, інтелектуальному житті України. Вони викликають позитивний резонанс в українському суспільстві і світі», – сказав міністр.
Наукові доповіді учасників конгресу підкреслили геніальність постаті Тараса Шевченка, засвідчили факт того, що низка проблем, пов’язаних із розвитком і функціонуванням української мови, досі лишається нерозв’язаною. Прикметними подіями заходу стали презентації нових лінгвістичних і мистецтвознавчих видань про Т.Г. Шевченка. Серед них повне зібрання творів Тараса Шевченка, «Т. Шевченко в критиці» (2013 р, США), факсимільне видання «Гайдамаки» (2013 р. США), «Вишитий «Кобзар» Олени Медведєвої з Рівного (обкладинка, ілюстрації та поетичні тексти – високохудожнє ручне шиття), та ін.
У рамках  конгресу працювало 19 шевченкознавчих секцій із підсекціями,  також проходили конференції та круглі столи. Серед них – «Українська енциклопедистика»; «Шевченко знаний і незнаний»; «Соціокультурні трансформації та ідентифікаційні процеси в постсоціалістичних країнах»; «Голодомор в Україні 1932-1933 років: відображення та інтерпретації в історії, літературі й мистецтві (на вшанування 80-річчя Голодомору в Україні)».  
Кілька секцій були присвячені науково-дослідній та культурно-просвітницькій діяльності музеїв, направленій на вивчення та популяризацію життя та творчості Тараса Шевченка. В одній з них – «Презентація поетично-мистецької спадщини в музеях України» взяла участь кандидат історичних наук, директор Музею історії м. Дніпродзержинська Наталія Буланова, виступивши з доповіддю «Українська народна картина «Козак Мамай»: історичні паралелі та сучасні інтерпретації». Під час конгресу також відбулася презентація музейного проекту – історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest» та художнього альбому Ореста Скопа «Козак Мамай» в Історико-меморіальному музеї Грушевського та Національному історико-культурному заповіднику Києво-Печерської лаври, викликавши велику зацікавленість  наукової та музейної спільноти. Автор альбому – відомий львівський художник Орест Скоп, постійний учасник «Мамай-фесту» в цьому році номінується на Національну Шевченківську премію.  

Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання