МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 



Виставка «Людина і війна»

    В музеї історії м. Дніпродзержинська до дня визволення міста  від німецької окупації в 1943 р. відкрито художню виставку «Людина і війна», в основі якої картини, польові замальовки та скульптурні портрети дніпродзержинців-фронтовиків та визволителів міста і Дніпропетровської області.
   Головні герої художніх творів - люди війни: солдати і офіцери, жертви і переможці.

Пережиті і переосмислені трагізм і героїка Великої Вітчизняної війни відображені у представлених роботах В. Овчіннікова, А. Ярового, І. Першудчева, П. Пархета.


http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
З любов'ю до України

   

З 28 вересня у Музеї історії міста Дніпродзержинська експонується персональна виставка художниці Олени Невмивако під назвою "Я люблю Україну”.
У новій експозиції представлено близько п'ятдесяти нових робот, більшість з яких ще ніде не експонувалась. Цього разу на своїй виставці Олена представила нову техніку малювання — "прозору акварель”. Картини, виконані у цьому стилі, неначе прозорі, відвідувач відчуває, що дивиться скрізь тонкий шар води або повітря на зображення, яке знаходиться у якомусь іншому вимірі.
Більша частина картин Олени, які вона презентує на своїй виставці, є  ілюстраціями до народних пісень, віршів, замовлянь, молитов та інших "малих літературних форм”, на які багатий український народ. Але це не просто зафіксована на папері тема того чи іншого твору. Це його переосмислення, що пройшло крізь душу майстрині.
    "Хоч я і народилася в Росії, але душею я українка, - каже художниця, - Чудові українські народні пісні, стародавні молитви, вірші - все це надихає мене на створення нових робот. Коли я читаю або слухаю рідну для мене українську мову, я відчуваю гордість, що належу до України, є її часткою”.
    Слід відмітити, що за традицією, до багатьох своїх картин Олена написала короткі оповідання або вірші у прозі, які допомагають глядачеві більш широко розкрити зміст тієї чи іншої картини.
Олена Невмивако (1971 р., м.Олександрів, Володимирська область) - художниця, письменниця, чиї роботи відомі далеко за межами України. Лауреат Третього міжнародного конкурсу авторських листівок «P.F. – 2011» (Одеса, 2011 рік). Починаючи з 2000 р., представила 11 персональних виставок. Картини О. Невмивако зберігаються у художніх зібраннях колекціонерів Росії, Білорусі, Німеччині, Італії, Норвегії, Японії, США та інших країн світу.
Має персональні сторінки в мережі інтернет (наприклад, http://smoloskyp.gallery.ru/), де розміщує свої роботи.

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
В Музеї історії м. Дніпродзержинська відкрилася виставка львівського митця, члена Спілки художників України Ігоря Копчика, де представлено близько 40 робіт здійснених у техніці тиснення на шкірі.

    Всі народи, що займалися твариництвом, використовували шкіру тварин для виготовлення ужиткових та декоративних речей. Виправлена шкіра була добрим матеріалом як для одягу, так і для житла, інструментів. Ігор Копчик задумав зробити так, щоб цей традиційний матеріал знайшов належне місце серед естетичних вартостей сучасного мистецтва України.
    Визначальним у творчості митця став цикл робіт об’єднаних однією темою – «Біблейними шляхами». Серед представлених робіт на виставці «Навсьий Великдень», «Прихід Христа», «Сюрданське хрещення», «Моління в чаші». Знайомство з жанром «Рельєфної пластики на шкірі» Ігоря Копчика є тим храмом, звідки кожна людина черпатиме духовні, історичні та мистецькі цінності.
    Ігор Копчик – учасник багатьох персональних виставок, його твори демонструвалися в Києві, Львові, за кордоном, а тепер з творчістю самобутнього митця матимуть змогу познайомитись мешканці та гості Дніпродзержинська.
http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
«Старожитні візерунки Царичанки»
Історією визначена особлива роль вишивки в духовному житті людини, створенні естетичного середовища у праці, відпочинку, святкуванні. Вишиті одяг, рушники, скатертини тощо, які організовують інтер’єр житлових  і ритуальних споруд, супроводжують свята, обряди, несуть в собі не тільки матеріально-практичну, а й духовну естетичну функції. З давніх – давен і до сьогодні вишивка виступає як естетично-емоційне, духовне самовираження народу, його морального етикету, як утвердження краси земного життя.
Нещодавно в музеї історії м. Дніпродзержинська експонується виставка вишивки  «Старожитні візерунки Царичанки» на якій свої роботи представили майстри з нашого регіону Тамара Іванівна Ванда та Тамара Михайлівна Дяченко.
Перейнявши хист до вишивання від бабусі і матері Тамара Ванда зробила його своєю професією. Так само вишивання стало справою життя і Тамари Дяченко, члена Національної спілки художників України. Звертають на себе увагу панно, що оспівують історію України, її культуру та традиції. Але все ж таки домінують у творчості майстринь український вишитий рушник. Різного розміру, кольорового забарвлення, призначення (сувенірні, пам’ятні, ювілейні, весільні) – це справді вишите диво.
Гармонійно поєднуються на виставці родинні рушники Т. І. Ванди, які вишивали майже сто років тому її бабуся Олена Неклеса, дівочі рушники її матусі Ганни Проскурні. Цікавим доповненням до представлених на виставці вишивок є витинанки Анни Ванди.
Композиційна витонченість орнаменту, якісність технічного виконання, кольорова насиченість все це викликає подив, захоплення, дарує відчуття радості.
Отже усіх, хто цікавиться традиціями українського народу, його мистецькою спадщиною запрошуємо до музею історії міста на зустріч з царичанськими старожитніми візерунками.
http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
Історичний портрет Данила Нарбута
      20 липня 2012 р. в Музеї історії  м. Дніпродзержинська відкрилась виставка історичного портрету Данила Нарбута, яку презентує Черкаський обласний краєзнавчий музей.

Упродовж кількох років (1992-1995) заслужений художник України Данило Георгійович Нарбут досконало вивчав історичний матеріал, набирався сил і майстерності для створення серії портретів «Гетьмани України» та «Сподвижники Б. Хмельницького», за які у 1996 р. став лауреатом Шевченківської премії.
     На виставці представлено 34 живописних полотна художника з серії «Сподвижники Б. Хмельницького». Серед них представники генеральної старшини гетьмана І. Брюховецький та І. Виговський; відомі козацькі полковники Іван Золотаренко, Данило Нечай, Іван Федоренко (Богун), Петро Дорошенко; дружини та сини Богдана Хмельницького. Портрети вражають своєю величністю  та характерними особливостями рис притаманним цим особам. Розмаїття вбрання, продуманість аксесуарів – це властиво для художника, який довгий час працював у театрі  і досконало вивчав  український костюм.
Отже, музей історії міста запрошує усіх шанувальників українського минулого, історії, традицій козачини завітати на виставку.

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
Виставка подарунків Л. І. Брежнєву  в Черкасах

    Музей історії міста плідно працює з іншими  музеями України. У рамках обміну виставками  в Черкаському обласному краєзнавчому музеї відкрилася виставка подарунків І. Л. Бреєнєву «… і особисто Леоніду Іллчу».     На виставці представлено понад 7 десятків експонатів з музейної колекції,  сформованої у 1970-1980 рр.: живопис і графіка, скульптура і сувеніри, гобелени і килими, палєхський і федоскінський підлаковий розпис і вишивка українських, білоруських, марійських майстринь тощо.
    Виставка експонуватиметься в Черкасах протягом липня-вересня 2012 р.

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
Кінофестиваль «Відкрита ніч» в музеї.

http://museumkamyanske.at.ua/article_1788.jpg
В Музеї історії міста у ніч з 14 на 15 липня відбувся кінофестиваль «Відкрита ніч». Впроваджений кінорежисером Михайлом Іллєнко ще у 1997 році, найкоротший у світі фестиваль (триває лише одну літню ніч) традиційно знайомить з найцікавішими зразками професійних, дебютних та альтернативних робіт вітчизняних кіноматографістів за останній рік.

  «Відкрита ніч. Дубль – 16» розпочнеться в музеї о 21 год. 14 липня 2012р. і триватиме до 4 ранку 15 липня.
    В програмі ігрове, документальне кіно, анімація, широкий спектр імен, переважно молоді, і справжнє різномаїття сюжетів. (44 короткометражні стрічки)

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
Міжнародний день музеїв


18 травня світова громадськість відзначила Міжнародний день музеїв, віддаючи належне цим скарбницям людської пам’яті, історії, культури.
    Як стало вже традицією цього дня  до музею історії міста завітали колеги – музейники з громадських і шкільних музеїв.
    Під час семінару «Роль та соціальні функції музею у сучасному світі» відбулося жваве, зацікавлене,  а головне, професійне  обговорення проблем комплектування, збереження, експонування та популяризації   музейних пам’яток.
    У семінарі прийняли участь: кандидат історичних наук, директор музею історії м. Дніпродзержинська Н. М. Буланова;  спеціаліст  інспекторсько-методичної служби управління освіти та науки, керівник мережі музеїв  навчальних закладів міста Л. М. Долина, голова шкільного методичного об’єднання керівників шкільних музеїв, керівник етнографічного музею «Оберіг» СЗШ № 28 Н. М. Бублейник, фахівці музею історії міста.



http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
«Скарби давнього степу»

В музеї історії міста відкрито виставку «Скарби давнього степу», в основу якої покладено археологічну та палеонтологічну колекції фондів музею, активно сформованих за останні 20 років в ході археологічних розвідок та співпраці з колекціонерами.
    Серед більше як 100 представлених експонатів – кістки вимерлих тварин (мамонта, носорога, зубра) періоду плейстоцену, зокрема з Романківської ранньопалеолітичної стоянки, датованої 100 – 40 тис. рр. до н.е. А також кам’яні знаряддя праці (сокири, мотика, зернотерка) – неоліту та епохи бронзи, V – ІІ тис. до н.е.; зразки давнього посуду, зокрема античного та сарматського, козацької доби; зброя та прикраси із скіфських курганних поховань. Перлиною виставки є прикраси з міді, бронзи, кістки, склопасти періоду ранніх слов’ян (50- ст. н.е.), Київської Русі (ІХ-ХІ ст.), татарські (ХІІІ-ХVІІІ ст.) з  території Дніпропетровщини, Запоріжжя, які з давніх давен були частиною великого степового коридору, яким рухалися 10-ки племен і народів, полишаючи по собі матеріальні пам’ятки – нині музейні предмети.

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
Наївне малярство Георгія Кожокаря


Народне малярство є одним з найцікавіших і самобутніх явищ народної образотворчості, яке в Україні має глибинні давні культурні традиції  – «народна ікона», «народна картина», «народний декоративний розпис». Світ не знає поняття «народна картина»  – це український винахід. Світ визнає тільки наївне малярство, як  мистецтво невчене, але цінне відсутністю всяких навчених штампів, стереотипного мислення. Воно цінне індивідуальним баченням, непередбачуваними рішеннями, де невміння малювати догмами академії стає його якістю.
Саме такі якісні картини  з мажорним колоритом представлені на персональній виставці «Крізь завісу часу», майстра народного живопису із Запоріжжя Георгія Фоковича Кожокаря, яка відкрилась в Музеї історії міста 20 квітня 2012 р.
Самобутній художник презентує близько 70 картин.
Творчість Г. Кожокаря різноманітна – станкове малярство на полотні олійними фарбами, де поряд з тематичними та жанровими картинами  подано краєвиди рідної землі, натюрморті, батальні композиції, портрети тощо.
І хоча Георгій Кожокарь народився у Молдові,  а на Запоріжжі він мешкає з 1981 р.  та за цей час художник проникнувся героїчною історією краю, його турбує майбутня доля України. Він полюбив українську природу, саме тому в пейзажах Георгія Фоковича поле, річка, озерце, небо, дерева, ківти – світ одухотвореної при
Чарівний світ українського села, звичаїв і народних свят з великою любов’ю і щирістю  відтворює Георгій Фокович у своїх полотнах. Мова їх оповідальна. Окрім художньої естетики картин Кожокаря вони мають етнографічне, пізнавальне значення, поглиблюють наші знання з історії повсякденного життя наших пращурів. Жанрові і  батальні твори запорізького митця відтворюють сцени, пов’язані з часами славетної Козацької доби на Україні.  Героїчні образи козаків на картинах засвідчують прагнення автора відтворити засобами художньої мови образи захисників Вітчизни, дух змагань за незалежність, людську волю.
Георгій Кожокарь знаходиться постійному творчому пошуку. Він вчиться сам у себе, у природи і добирає власних художніх засобів для втілення задуманого образу. Творчість цього майстра йде з глибин душі. Він працює не за принципом: «що бачу, те малюю»; а «що знаю, уявляю і люблю – те малюю».
Георгій Кожокарь – заслужений майстер народної творчості України, член НСМ НТУ, учасник всеукраїнських симпозіумів – пленерів майстрів народного живопису, що проходили в Києві, Субботові, Батурині.  Мешканцям нашого міста вперше Г. Ф. Кожокарь представив свої роботи на всеукраїнському історико- культурологічному  фестивалі «Мамай –fest» у 2010 р., а тепер усі бажаючі матимуть можливість познайомитись з творчістю талановитого,самобутнього, натхненого художника – аматора.
Черкащенко М., завідувач виставкового відділу


http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
«Духовні краєвиди Підляшшя, Холмщини, Лемківщини і Надсяння у світлинах Юрія Гаврилюка (Польща)»

Юрій Гаврилюк:Віра, надія, пам’ять!
Українці – народ любителів краси! То ж і народжувалася вона всюди, де наш народ будував хати для житейських буднів, храми для святкових молитов, ставив хрести-пам'ятники при дорогах-гостинцях та на могилах предків. Отже й нині – попри прирізування державних меж до "потреб геополітики" та етнічного очищування території відрізаної т.зв. лінією Керзона – українську красу можна знайти на Підляшші, Холмщині, Лемківщині і Надсянні. Колись зі своїми військовими дружинами "сходили" їх Володимир-Хреститель та його син Ярослав Мудрий, зарисовуючи межі простору із політичним та релігійним центром у Києві. Згодом, на закладеному перед тисячоліттям фундаменті розвивалося духовне й культурне життя чергових поколінь тутешніх русинів-українців, а кожне із них докладало плоди своїх зусиль до загальної скарбниці.

Кожний з регіонів багатий своїми особливостями. Північне – притулене до Біловезької пущі Підляшшя, яке перед знищенням врятувалося ціною відсутності національної свідомості, надалі живе в традиційному краєвиді, де люди громадно йдуть у свято до церкви, а вечорами збираються для розмов на сільській лавочці. Холмщина це регіон найбільш спустошений, але саме тут найкраще збереглася мурована архітектура князівської доби – оборонні вежі і церкви ХII–ХIII сторіч та сховані внутрі холмського городища стіни палацу Данила Романовича. Тут, на вершині Холмської гори красується й церковно-монастирський комплекс, який сформувався на місці князівського собору. А в царині дерев'яної архітектури важко знайти конкурентів найдавнішим церквам розташованим на
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання