МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 

Невдовзі в Музеї історії м. Дніпродзержинська відкриється виставка «Апостольська столиця і Україна: з історії взаємин», яка надійшла до нашого міста з фондів Львівського музею історії релігії.

Це вже не перша співпраця музеїв. Нещодавно мешканці та гості Дніпродзержинська мали змогу познайомитись з історією Греко-католицької церкви, довгими роками її поневірянь, переслідувань, репресій і незалежності Духу українських греко-католиків на шляху до Волі.
           Виставка «Апостольська столиця і Україна: з історії взаємин» надає можливість пригадати про давнє Християнське коріння українського народу. Унікальні фотодокументи виставки розповідають про довгу та тернисту дорогу в прагненні до Свободи українського народу, який повинен бути єдиним та сильним Духом.

..........................................................................
.

МУЗЕЙНА РАДА ПРИ МІНІСТЕРСТВІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМІТЕТ МІЖНАРОДНОЇ РАДИ МУЗЕЇВ (ICOM)

СКЛИКАЮТЬ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЮ

ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНИХ І ЧУЖОЗЕМНИХ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Актуальна тема: КУЛЬТУРНИЙ СПРОТИВ – 2015: урядовий план маргіналізації

духовно-культурного простору – загроза національній безпеці України!

Учасники:

  • члени Музейної Ради при Міністерстві культури України,

  • керівники провідних національних закладів культури України

  • керівництво Українського національного комітету

Міжнародної ради музеїв (ICOM)

  • діячі науки, культури і мистецтва

  • музейні експерти

  • народні депутати

Початок: вівторок, 23 грудня 2014 року, 11.оо год.

Акредитація: honchar_museum@ukr.net / (044) 288-92-68

Місце проведення: Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара»

Адреса: вул. Лаврська, 19 (колишня Івана Мазепи, 29), Київ-15, 01015

Тел./факс: (044) 288-92-68, 280-52-10

 

.......................................................

 

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

МузейноїЇ ради при Міністерстві культури України

ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ, ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ,

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ, ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА – МІНІСТРА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ,

ГОЛОВИ КОМІТЕТУ З ПИТАНЬ КУЛЬТУРИ І ДУХОВНОСТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Президенту України

п. ПОРОШЕНКУ П.О.

Голові Верховної ради України

п. ГРОЙСМАНУ В.Б.

Прем’єр-міністру України

п. ЯЦЕНЮКУ А.П.

Віце-прем’єр-міністру

Міністру культури України

п. КИРИЛЕНКУ В.А.

Голові Комітету з питань культури і духовності

Верховної ради України

п. КНЯЖИЦЬКОМУ М.Л.

19.12.2014

     Музейна рада при Міністерстві культури України стурбована новою хвилею «децентралізації» закладів культури національного значення. Йдеться про наміри Кабінету Міністрів України з 2015-го року передати всі підпорядковані Міністерству культури України музейні заклади, у тому числі Національний заповідник «Софія Київська» та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також Національний науково-дослідний реставраційний центр, на баланс місцевих бюджетів (областей) і міста Києва  (додаток №10 до проекту Державного бюджету України).

    Окремо наголошуємо на невідповідності Конституції України намірів передати всі національні заклади культури місцевим громадам. Зокрема, ст.11 покладає винятково на Державу «сприяння консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України». Ст.54 стверджує, що саме на Державу покладається «забезпечення збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вжиття заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами». Тим часом, ст.140 передбачає, що основним завданням місцевого самоврядування є «самостійне вирішення питань місцевого значення», в той час як національні заклади мають винятково загальнодержавне значення. Ст.143 надає право територіальним громадам самостійно «реорганізовувати й ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи», а отже, є ймовірність того, що із-за неможливості фінансово утримувати національні заклади чи відповідно до політичних уподобань регіонів, вони можуть бути реорганізовані чи й зовсім ліквідовані.

Цілком усвідомлюючи потребу системних реформ, зокрема і в галузі культури, складну політичну й економічну ситуацію в державі, звертаємо Вашу увагу на негативних наслідках передбачуваних заходів з децентралізації провідних закладів культури, що однозначно призведуть до поглиблення кризи й подальшої деградації національної культури, применшення націотворчої ролі важливих центрів музейної справи, які формувалися впродовж десятиліть, постають символами й рушійною силою державного поступу, інноваційними моделями розвитку для закладів культури регіонального рівня.

     Серед очевидних загроз і негативних наслідків передачі національних музейних закладів у підпорядкування місцевих громад найнебезпечнішими вважаємо такі:

цілковиту неможливість місцевих бюджетів забезпечити належне фінансування діяльності національних музеїв, заповідників і реставраційних закладів, роль яких не обмежується винятково потребами місцевих громад;

неминуче скорочення видатків на багатогранну діяльність національних закладів призведе до згортання розпочатих наукових, експозиційних, реставраційних і культурологічних програм, міжнародної співпраці, а також до скорочення штатних розписів, звільнення досвідчених працівників, зменшення заробітної плати, а отже й до міграції першокласних фахівців в інші галузі;

розбалансування налагодженої системи управління й сформованої практики співпраці національних закладів;

виникнення міжнародних правових колізій, пов’язаних із передачею з державного на місцеві бюджети відповідальності за дотримання стандартів збереження національних музеїв, що входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;

загострення проблем зі збереженням земель історико-культурного призначення, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, національні музейні заклади, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби;

загострення латентних протиріч між інтересами місцевих громад і національних музеїв;

нівелювання провідної ролі й значення національних музеїв у розвитку культури держави, їх провінціалізацію й фактичне усунення від націотворчих процесів, від активного впливу на процеси збереження національної історико-культурної спадщини та підтримку сучасних форм музейної діяльності;

приречення національних закладів на правовий, фінансовий та організаційний колапс, боротьбу за виживання, поступову й неминучу деградацію;

усунення держави від відповідальності за розвиток національних музеїв, а отже й розвиток національної культури в країні загалом;

загострення існуючих хронічних проблем у музейної галузі України;

створення непереборних перешкод для інтеграції музейної галузі країни в світовий, передовсім європейський, культурний простір.

     З огляду на вищезазначене, вважаємо, що наміри з децентралізації видаткових повноважень у соціально-культурній сфері є поспішними й такими, що суперечать актуальним завданням розвитку Української Держави, створення національного культурного продукту й протидії ідеологічним кампаніям окремих сусідніх країн, спрямованих на фальсифікацію історичного минулого, культивування зневажливого ставлення до національної спадщини. У найближчій перспективі це призведе до незворотних втрат і катастрофічних наслідків у соціально-гуманітарній сфері. Розцінюємо подібні пропозиції як реальну спробу антиукраїнських сил послабити національну культуру, а отже й Українську Державу загалом, у протистоянні із зовнішніми загрозами.

    Звертаємося до Вас, перших посадових осіб України, які покликані стояти на сторожі Конституції України й гарантувати збереження національної ідентичності й всебічний розвиток національної культури, з переконливим проханням вжити заходи щодо вилучення антиконституційних, і загалом антиукраїнських новел із проекту Державного бюджету України, доручити відповідним державним органам провести найближчим часом консультаційні зустрічі з членами Музейної ради при Міністерстві культури України, Українського комітету ІКОМ, директорами національних закладів культури, музейними експертами з метою аналізу ситуації і напрацювання ефективної антикризової програми розвитку музейної галузі в короткостроковій перспективі, що забезпечить належне функціонування національних закладів культури в підпорядкуванні Міністерства культури України.

     З повагою, члени Музейної ради:

Ігор ПОШИВАЙЛО, голова Музейної ради при Міністерстві культури України, заступник генерального директора з наукової роботи Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України

Зоряна БІЛИК, заступник директора з питань музейного розвитку Львівського музею історії релігії

Віра ВИНОГРАДОВА, генеральний директор Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, заслужений працівник культури України

Людмила ГУБІАНУРІ, завідувач відділу «Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова» Музею історії міста Києва

Надія КАПУСТІНА, директор Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, заслужений працівник культури України

Сергій ЛАЄВСЬКИЙ, директор Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського, Президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM)

Любов ЛЕГАСОВА, заступник генерального директора з наукової роботи Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років»

Юлія ЛИТВИНЕЦЬ, головний зберігач фондів Національного художнього музею України, секретар Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM)

Світлана ОСТАПОВА, директор Одеського муніципального музею особистих колекцій імені Олександра Блещунова, член Міжнародної ради музеїв ІСОМ

Владислав ПІОРО, голова Правління ГО «Український центр розвитку музейної справи»

Олена СЕРДЮК, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська», віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS), кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України

Світлана СТРЕЛЬНІКОВА, генеральний директор Національного науково-дослідного реставраційного центру України, заслужений працівник культури України

Тетяна ТКАЧЕНКО, директор Кіровоградського обласного художнього музею, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ)

Юрій ЧОРНОБАЙ, директор Державного природознавчого музею Національної академії наук України, академік Лісівничої академії наук України, дійсний член Української екологічної академії наук, член Міжнародної ради музеїв ІСОМ, доктор біологічних наук, професор

Галина ЧУМАК, директор Донецького обласного художнього музею, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), заслужений працівник культури України

........................................

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ Музейної Ради

 Керівникам музейних закладів України

Шановні колеги!
Надсилаємо Вам текст Відкритого листа Музейної ради при Міністерстві культури України до Президента України, Голови Верховної ради України, Прем’єр-міністра України та Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури України, Голови Комітету з питань культури і духовності Верховної ради України з вимогою вжити заходи щодо вилучення антиконституційних, і загалом антиукраїнських новел із проекту Державного бюджету України, пов’язаних із намірами Кабінету Міністрів України з 2015-го року передати всі підпорядковані Міністерству культури України музеї, заповідники, театри, цирки, бібліотеки, у тому числі Національний заповідник «Софія Київська» та Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, на баланс місцевих бюджетів (областей) і міста Києва (додаток №10 до проекту Державного бюджету України). Звертаємо увагу, що за повідомленням прес-служби Верховної Ради України «Бюджет на 2015 рік має бути ухвалений не пізніше 26 грудня. Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман… На думку керівника Парламенту, наступного вівторка Верховна Рада має розглянути у першому читанні пропоновані зміни до Податкового і Бюджетного кодексів, а також проект Державного бюджету на наступний рік».
Просимо підтримати принципову державницьку позицію Музейної ради, розмістивши на веб-сайті Вашого музею цей Відкритий лист, а також ТЕРМІНОВО висловити Ваші міркування з приводу урядової ініціативи. Якщо Ви підтримуєте звернення Музейної Ради і бажаєте долучитися до списку підписантів – надішліть Вашу згоду на адресу honchar_museum@ukr.net


З повагою,
Голова Музейної ради
при Міністерстві культури України,
кандидат історичних наук,
заслужений діяч мистецтв України ІГОР ПОШИВАЙЛОЗ повагою,
Національний центр народної культури "Музей Iвана Гончара"
тел./факс: +38 (044) 288-92-68, 280-52-10
м.Київ, вул.Лаврська, 19
National Center of Folk Culture - Ivan Honchar Museum,
19 Lavrska Street, Kyiv, Ukraine

  17 грудня о 14 год. в музеї історії м. Дніпродзержинська відбулась презентація книжки кандидата історичних наук, директора музею історії міста Наталії Миколаївни Буланової «Енергія тепла і світла. Сторінки історії ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ».
На сторінках цієї книги вперше висвітлено історію Дніпродзержинської ТЕЦ, починаючи від її проектування та будівництва у 1930-х рр. і закінчуючи сьогоденням, в контексті соціально-економічних процесів, що відбувалися у місті та в Україні в цілому. Велику цінність мають нариси про людей, доля яких пов’язана з історією підприємства.
Отже, музей запрошує 17 грудня на презентацію всіх небайдужих до історії рідного краю.

.Світлина: 17 грудня о 14 год. в музеї історії м. Дніпродзержинська відбудеться презентація книжки кандидата історичних наук, директора музею історії міста Наталії Миколаївни Буланової «Енергія тепла і світла. Сторінки історії ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ». 
 На сторінках цієї книги вперше висвітлено історію Дніпродзержинської ТЕЦ, починаючи від її проектування та будівництва у 1930-х рр. і закінчуючи сьогоденням, в контексті соціально-економічних процесів, що відбувалися у місті та в Україні в цілому. Велику цінність мають нариси про людей, доля яких пов’язана з історією підприємства. 
 Отже, музей запрошує 17 грудня на презентацію всіх небайдужих до історії рідного краю...

Виставка «Скарби Луганського музею» у Музеї історії Дніпродзержинська

        Напередодні Великодневих свят у  Музеї історії м. Дніпродзержинська відкрилася виставка «Скарби Луганського художнього музею», на якій презентовані основні напрями колекцій відомого у Україні закладу культури.
Фондове зібрання Луганського художнього музею нараховує більше дев’яти тисяч художніх творів і є по-справжньому невичерпною скарбницею вітчизняного і світового мистецтва. В ній презентовано п’ять століть образотворчості (16 – поч. 21 ст.), величезний ареал людської культури від Далекого Сходу до Західної Європи, неосяжне різноманіття різновидів, жанрів, форм і технік мистецтв. Виставка «Скарби Луганського музею», на якій представлені різні за жанром та фактурою твори: живопис,  графіка, декоративне малярство і кераміка,  презентує лише невеличку частку цього багатства.
Гордістю колекції українського мистецтва Луганського обласного художнього музею є збірка творів Народного художника СРСР, Миколи Петровича Глущенка (1901 – 1977 рр.). На виставці представлено 12 робіт майстра, зокрема «Квітуча груша», «Весняний туман», «Дорога» тощо. Колористична гама його етюдів на картоні вражає соковитими, насиченими кольорами, серед яких переважають розмаїті відтінки жовтих, коричнево-жовтих, зелених, синьо-фіолетових барв. Кожен з етюдів вирішений на градаціях кольору різної світлості, окреслення предметів непевні, часом розмиті, і автор надає глядачеві можливість не так бачити, як вгадувати їх. Його по-імпресіоністичному рухливий мазок пензля і народжує у глядача уявлення про вічний і незбагнений рух природи, про вічно мінливе середовище.
      Відтворення у декоративних формах рослинного світу, представлено серіями «Квіти України» і «Квіти Шевченкового краю» заслуженого художника України, відомої черкаської майстрині декоративного розпису Тамари Федорівни Гордової  (1948 р. народження).  Розписи виконані темперою на картоні. Роботи  вирішені у єдиному композиційному ключі, у формі невеликих картин. Асоціативний вплив посилюється завдяки використанню легкого пастельного фону, різного для кожної роботи, але єдиного за силою насиченості того чи іншого тону. Композиції робіт позначені смілими узагальненнями та стилізацією. Основна увага автора приділяється вишуканим пропорційним заставленням, виразності кольорових акцентів, завершеності композиції.
Обпалена глина – улюблений матеріал ще одного,  автора який представлений на виставці –  заслуженого майстра народної творчості України Миколи Миколайовича Вакуленка (1948 р. народження).  Саме цей прадавній матеріал сформував його творчий стиль і самобутність, які майстер яскраво демонструє в циклі «Українські прислів’я і приказки, де він звертається до світу тварин, черпає натхнення в українському фольклорі. Роботи цього циклу М. Вакуленка поєднують в собі кращі надбання традицій примітиву: лаконізм образу, орнаментальність, силу виразності і безпосередність світосприйняття.
       Серія «Молода гвардія» Василя Кириловича Барабаша (1958 р. народження) члена НСХУ демонструє кращі здобутки  митця в галузі політичного плакату. Патріотична тема, що підносить героїзм молоді Луганщини, стала головною окрасою у творчості художника. Цикл було виконано в 1985 р. до 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. В роботі над циклом автор продемонстрував досить оригінальний підхід – велике місце в концептуальному вирішенні серії займає жанровість, сюжетність, що для плаката, як особливого   жанру мистецтва, не притаманні і тому справляють особливе враження.  

             Від 6 грудня 2014 р. до 10 січня 2015 р. в музеї історії м. Дніпродзержинська експонується виставка Євгенії Гапчинської.
      Євгенія Гапчинська – одна з найбільш знаменитих українських художниць, яка має свій неповторний стиль. Її роботи, виконані у «дитячій» манері, на диво життєрадісні та світлі, персонажі її творів — маленькі, кумедні, зворушливі чоловічки. Сама художниця називає себе «постачальником щастя №1», тому що її творчість повертає глядачів у світ дитинства, повного радості та любові. Художниця веде активну виставкову роботу, її роботи демонструвалися у Києві, Москві, Лондоні, Нюрнберзі.
       Євгенія Гапчинська вже вдруге експонується в музеї історії міста. Перша виставка (2011 р.) викликала чималий інтерес відвідувачів.

Нова виставка не менш цікава і подарує справжню насолоду та «порцію щастя» всім цінителям мистецтва.
 
Світлина: Від 6 грудня 2014 р. до 10 січня 2015 р. в музеї історії м. Дніпродзержинська експонується виставка Євгенії Гапчинської.
Євгенія Гапчинська – одна з найбільш знаменитих українських художниць, яка має свій неповторний стиль. Її роботи, виконані у «дитячій» манері, на диво життєрадісні та світлі, персонажі її творів — маленькі, кумедні, зворушливі чоловічки. Сама художниця називає себе «постачальником щастя №1», тому що її творчість повертає глядачів у світ дитинства, повного радості та любові. Художниця веде активну виставкову роботу, її роботи демонструвалися у Києві, Москві, Лондоні, Нюрнберзі. 
Євгенія Гапчинська вже вдруге експонується в музеї історії міста. Перша виставка (2011 р.) викликала чималий інтерес відвідувачів. 
Нова виставка не менш цікава і подарує справжню насолоду та «порцію щастя» всім цінителям мистецтва.
 
                                                   

   .«Майдан. Пробудження нації»
                       

          21 листопада 2014 р.,  на честь Дня гідності і свободи, в Музеї історії м. Дніпродзержинська відбулося відкриття фотовиставки Сергія Петренка «Майдан. Пробудження нації» серії «Апокаліпсис ХХІ ст.». Автор, як фотокореспондент Всеукраїнського об’єднання «Свобода»,  знаходився в епіцентрі подій Євромайдану в Києві з 1 грудня 2013 р. по 27 лютого 2014 р. З ризиком для життя ним було зроблено більше 3500 світлин – справжній  фотолітопис Революції гідності. На виставці представлено лише 50 з них, надрукованих за сприяння дніпродзержинського осередку ВО «Свобода». В подальшому планується зробити ще кілька підборок фотографій, об’єднаних  серією «Апокаліпсис ХХІ ст.».
        На представлених на виставці світлинах  відображено три основні етапи подій на Майдані: мирний, протистояння  і жалобний – вшанування пам’яті Небесної сотні, тих,  хто загинув, відстоюючи гідність українського народу та його право на свободу і незалежність. Світлини Сергія Петренка – не просто фіксують вже знаменні для новітньої історії України, до щему  реальні, трагічні і героїчні події, вони відображають обличчя Майдану. Перед відвідувачами постають: і одна з перших красунь України, яка годує майданівців, і санінструктор – Ангел-охоронець, і тендітна дівчина  з дошками для барикади, і наречена, яка втратила свого коханого, і безликі шоломи «беркутівців», і відкриті натхненні та втомлені, сповнені рішучості, закопчені обличчя майданівців. Прапори і квіти – мужність і жалоба. Обпалені та зруйновані будинки Києва, ніби розкраяні людські серця, і вогонь очищення. Кожна світлина, народжена серцем автора, не залишає нікого байдужим.
         На виставці представлено й багато речей свідків і учасників подій.  Серед них: протигаз, каска і жилет з написом «Преса» С. Петренка, який не захищав, а  наражав на небезпеку, стаючи мішенню для снайпера, «беркутівський» щит і саморобні захисні щитки  для рук і ніг майданівців. Сили духу в протистоянні народу злочинній владі передають вихоплені фотокореспондентом з бруду і полум’я прапори України та «Свободи», що ніби в небо підносяться над купою  автомобільних шин. Талант фотографа та гаряче серце  С. Петренка, за підтримки друзів і однодумців, дозволяють створенням виставки не лише згадати загиблих і живих героїв, а й закликають до небайдужості, активної громадської позиції, відповідальності кожного за наше спільне майбутнє.

Осінні канікули в музеї історії м. Дніпродзержинська

На час осінніх канікул упродовж 27 жовтня – 1 листопада, Музей історії міста пропонує програму майстер-класів для учнів різного віку:

у вівторок – «Українська вишиванка»
у середу – «Чарівні візерунки» /вишивка і плетіння соломкою/
у четвер –
«Тендітний пензлик» /петриківський розпис/

        
На вас чекатиме також кіноклуб:

          у вівторок і середу об 11 год., у четвер і суботу о 12 год. – демонстрація документального фільму «Хроніки нашого міста»
у неділю – день родинного відвідування музею. Чекаємо на дітей з батьками.

Початок майстер-класів та інших заходів о 12 год.

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png

Відкриття виставки “Образ Тараса Шевченка у творчості художників”

(із фондів Національного музею Тараса Шевченка у Києві)

Відкриття виставки відбудеться 22 серпня 2014 року о 16.00
Живопис із колекції Національного музею Тараса Шевченка
       Тарас Шевченко завжди присутній в українському культурному просторі. З кінця ХІХ століття кожне покоління засобами образотворчого мистецтва фіксувало своє бачення його доробку, розуміння значення його постаті, перебувало, так би мовити, у пошуках свого Шевченка. Особливості рецепції залежали від суспільно-історичних, культурних умов конкретного часу, коли митці творили образ поета-художника. Сьогодні, в рік відзначення 200-ліття від дня народження генія, ці роботи віддзеркалюють насичені пошуками, а часом – складні й суперечливі, процеси в українському малярстві, що відбувалися навколо Шевченкової постаті.
       ХІХ ст. дало кілька способів рецепції образу Т.Шевченка: від святого Тарасія до козака-бандуриста. Тоді ж сформувалися дві ідейно-художні матриці – два типи зображень поета-художника: орієнтація на відомий портрет пензля І. Рєпіна (1888); а також – на фото роботи Г. Деньєра (1859, в кожусі й шапці).
      Шевченкіана ХХ ст. позначена впливом передвижництва на початку століття, спробою створення образу митця – українського інтелігента у 1920-1930-ті рр., тиском прокрустового ложа соцреалізму й яскравими сплесками спротиву його залізним канонам – від кінця 1930-х рр. до кінця 1980-х рр. (1939 р. значну кількість портретів і тематичних композицій було створено на відзначення 125-ліття від дня народження Т. Шевченка; на початку 1960-х рр. – на вшанування 100-их роковин смерті та на відзначення 150-ліття від дня народження); у 1980-х рр. актуалізувався образ поета-художника як національного пророка.
        Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. українськими митцями зроблено спробу осмислення Шевченкової постаті як символу вічної духовної енергії, що стимулює нові генерації до відкриття невимірних глибин його творчого спадку через адекватну рецепцію особистості генія.

http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png

ПРЕС – РЕЛІЗ
художньої виставки « Мамай єднає Україну»,
присвяченій 200-річчю від дня народження Тараса  Шевченка


Відкриття – 20 серпня о 16 год.
Місце проведення – Національний музей Т. Г. Шевченка у Києві

        В основі виставки «Мамай єднає Україну» - колекція робіт українських художників, що експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів «Мамай-fest» та передані на постійне зберігання до Музею історії Дніпродзержинська для майбутнього Музею образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва «Козак Мамай», який заплановано відкрити  на колишніх козацьких землях – у Кам’янському (Дніпродзержинську).
          Козак Мамай, як уособлення українського козацтва, цієї невмирущої цінності нашої держави, своєю химерністю, загадковістю, незламністю надав великі можливості для творчої уяви та багатства трактувань, втілених у конкретних творах, представлених на виставці. XX ст. відкрив нову – модерну сторінку існування образу Козака Мамая у мистецтві, залишаючи незмінним символіку композиційної структурної будови народної картини. Власне бачення образу Мамая запропонували сучасні митці Віктор Цапко (м. Полтава), Леонід Давиденко (м. Кривий Ріг), Сергій Лаушкін (Київ) та багато інших.
         Значну частину колекції складають твори Клубу  українських мистців   (м. Львів), подаровані художниками для майбутнього музею. В історії незалежної України благодійну акцію львівських митців можна вважати унікальною, адже художники взяли на себе функції меценатів, щоб закласти основи майбутнього музею на колишніх Вольностях Запорозьких.  Сформував колекцію живописних, графічних та скульптурних робіт, об’єднаних мамайською тематикою, заслужений діяч мистецтв України, президент  Клубу українських мистців Орест Скоп. Твори ілюструють собою основні напрями творчих пошуків Клубу  українських мистців. Варто назвати прізвища художників, які долучилися до цієї акції. Це – заслужений художник Укр

Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання