МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 

  • Для перегляду наступної сторінки натисніть тут......


  • «Буддійська  ікона – тканка»



    17 липня у музеї історії м. Дніпродзержинська відкрилася нова виставка «Буддійська ікона – тканка».
        Виставка ця була привезена зі Львова, з музею історії релігії, а натомість з Дніпродзержинська туди поїхала виставка «Мамай-fest: галицька проекція», відкриття якої відбулося 9 липня. Тобто можна сказати, що відбувся духовний обмін, обмін світосприйняттям та філософією.
    Виставка, відкрита у Дніпродзержинському музеї, розкриває самобутній світ тканка, тобто тибетських ікон, написаних мінеральними фарбами. Саме ж слово «тканка» складається з двох частин: «ткан» по-тибетськи означає «простір», «ка» можна перекласти як «заповнення простору». Отже, тканка – це заповнення простору сенсом.
        Зазначимо, що цьому виду ікони понад 1400 років. Найдавніша ж ікона, представлена на виставці, датується ХVІІІ ст.
        Виставка обов’язково зацікавить кожного, хто бажає розкрити для себе нові, дотепер незнані грані світу.
       

    Виставка експонуватиметься впродовж місяця.
        Довідки за тел.: 3-87-30, 3-02-24.

    http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
    9 липня у Львівському музеї історії релігії відбулося відкриття виставки Мамай-fest: галицька проекція", присвячена унікальному персонажу української міфології козаку Мамаю. Її створено зусиллями колективу музею історії Дніпродзержинська і надано галичанам для ознайомлення


    Козак Мамай - один з найулюбленіших і найпопулярніших в Україні образів козака-лицаря. Перші відомі зразки його сягають ранньої доби Козаччини.

    Мамай - збірний образ кобзаря-характерника, мандрівного запорожця, вояка і гуляки, жартуна і філософа, бабія і ченця одночасно, тобто справжнього народного героя.

    Ідеалізований воїн-символ, що засвідчував собою миролюбність і глибинність духовного світу українців і водночас силу духу й волі, прагнення відстояти свою Батьківщину, не зник з нашої пам’яті. Сучасні митці пробують відтворити власне бачення цього легендарного образу з позицій сучасності. Вони віднайшли власні підходи, глибинні точки дотику до першотвору у характерній для кожного техніці та жанрі.

    На виставці "Мамай-fest: галицька проекція" представлені скульптури Володимира Наконечного (м.Дніпропетровськ), В’ячеслава Бутирі (м.Краматорськ), заслуженого художника України Гарніка Хачатряна (м.Дніпродзержинськ), витинанки Андрія Пушкарьова (м.Дніпропетровськ), живопис Олександра Чегорки, Михайла Додарєва (м.Дніпродзержинськ), В’ячеслава Апета, Анатолія Гармаша, Володимира Лещенка (м.Дніпропетровськ), Віктора Цапка (м.Санкт-Петербург), Івана Цап’яка (м.Львів), пастелі Сергія Лаушкіна (м.Київ), графіка Григорія Чернети (м.Дніпропетровськ), вишивка Вікторії Монякової, петриківські розписи Валентини Панко та багато інших мистецьких творів, присвячених образу козака Мамая.

    Презентація виставки "Мамай-fest: галицька проекція" відбулась у четвер, 9 липня о 16 годині в приміщенні Львівського музею історії релігії, що на площі Музейній, 1

    http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png

    На шляху до незалежності.

                              Гетьман Іван Мазепа.

       8 липня 2009 р. у музеї історії м. Дніпродзержинська пройшов урок історичної пам’яті «На шляху до незалежності. Гетьман Іван Мазепа» з  нагоди 300-річчя Полтавської битви.
        Гетьман Іван Мазепа – один із найвидатніших і найбільш суперечливих  політичних діячів України, який розпочав рух виокремлення України в  незалежну державу.
        Попри неоднозначні погляди на діяльність цієї людини, неможливо не визнати, що Мазепа стоїть у ряду найбільш яскравих історичних постатей, і нині, у процесі творення української нації, його приклад буде цінним і повчальним для нових поколінь.
        У ході уроку пам’яті були висвітлені питання біографії гетьмана, його політичної  діяльності, зроблено акцент на ролі Івана Мазепи в історії України – історії минулого і сучасного.

    ..................................................................
    19 червня 2009 р. відбувся ювілейний вечір Галини Афанасьєвої.

     
    Все своє життя Галина Германівна присвятила мистецтву танцю – балету.
        Народилася вона у Новосибірську 19 червня 1949 року, закінчила там хореографічне училище. Починала у Новосибірській опереті, а далі на неї чекала робота в Казані в оперному театрі, в Йошкар-Олі в театрі опери та балету, а з 1980 р., коли у Дніпродзержинську відкрився театр, вона продовжує свій творчий шлях саме тут. Приїхала ж Галина до Дніпродзержинська у складі балетної групи разом із балетмейстером Анатолієм Бедичевим. Вони стали справжнім явищем в театрі: А. Бедичев створював талановиті, яскраві постановки.
        Особливо вдалими для Галини стали партії богині долі в одноактному балеті «Марсі», кокотки у спектаклі «Петрушки» (Стравінського), прима-вери у «Порах року», а також партія Одетти у 2-му акті концертного варіанту «Лебединого озера».
        Ставлення Галини до творчості, до роботи можна проілюструвати словами відомого артиста балету Михайла Баришнікова. Він казав: «Я не намагаюсь танцювати краще за всіх інших. Я намагаюсь танцювати краще за себе самого».
        Відкрила свято сама балерина, виконавши «Прелюд» Шопена і так привітавшись з усіма присутніми.
        Після цього з привітальним словом виступила директор музею Наталія Буланова, а Любов Панченко, старший спеціаліст управління культури та туризму міської ради, вручила шановній іменинниці грамоту.

    ..................................................................
    Презентація топографічної карти краєзнавця Ігоря Подзерка



    18 червня 2009 р. у музеї історії м. Дніпродзержинська відбулася презентація топографічної карти відомого у місті краєзнавця Ігоря Подзерка. Карта, над якою останні роки працював Ігор Вікторович, є картаю Кам’янського (нині Дніпродзержинськ) початку ХХ століття, тобто карта ще дореволюційних часів. На ній відображені основні райони тогочасного Кам’янського (Піски, Нові плани, Нагорна частина, Левада, Нижня та Верхня колонії), а також металургійний завод Південно-Російського Дніпровського Металургійного Товариства, збудований на березі Дніпра у 1889 році.
        Карта обмежена на півночі Дніпром, на заході – Вовчим горлом і сучасною вулицею Комунарною, на півдні – вулицею Кладбищенською (сучасною Сировця) і вулицею Широкою, а на сході – сучасною вулицею Колеусівською.
        Перед собою краєзнавець ставив мету створити загальну карту Кам’янського, адже до цього часу існували карти лише окремих районів. Крім того, Ігор Вікторович сподівається, що карта стане в нагоді для вчителів і учнів шкіл під час вивчення історії рідного краю.
        У рамках презентації відбувся обмін думками з іншими краєзнавцями, старожилами міста і працівниками музею.
        Хотілося б додати, що карта викличе інтерес не лише у істориків і краєзнавців, а й у широкого кола громадськості, жителів міста, адже на ній відображена наша історія – історія вулиць, будівель, повз які ми ходимо і навіть не уявляємо якими були ці місця, як вони називалися 100 років тому.


    http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
    ,,
    Мамай-фест "  2009

    З 3 по 6 червня у Дніпродзержинському музеї історії міста відбувся "Мамай-фест" - історико-культурологічний фестиваль, що проводиться вже вдруге.Фестиваль збігся у часі зі святкуванням дня міста.За програмою фестивалю  відбулася презентація виставки Ореста Скопа «Козак Мамай», відкриття виставки «Запорізьке козацтво у сучасному мистецтві» та виступ фольклорного гурту «Арт-вертеп».У наступні дні фестивалю відбулося свято української вишиванки за участі майстринь народної творчості, зустріч з мамаєзнавцем Станіславом Бушаком, концерт кобзарського співу у виконанні Тарасом Компанійченко, підведення підсумків конкурсу дитячої творчості «Козак Мамай та його пісня».У рамках фестивалю, який тривав до 6 червня, також відбулася презентація історико-художнього видання «Кам'янські етюди в стилі ретро»,автором якого є директор Дніпродзержинського музею історії міста Наталія Буланова. В останній день фестивалю відкрився на площі біля музею скансен - музей просто неба, пройшло свято «Зливаної каші», конкурс гуморесок «Кам'янський бурлеск».

  • Про події на фестивалі дивіться тут...
  •  http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
    Виставка скульптора, члена Національної спілки художників України, Заслуженого художника України, Почесного громадянина Дніпродзержинська Гарніка Хачатряна.

  • 19 травня 2009 р. у музеї історії м. Дніпродзержинська відбулася презентація персональної виставки скульптора, члена Національної спілки художників України, Заслуженого художника України, Почесного громадянина Дніпродзержинська Гарніка Хачатряна.


    Доля вирішила так, що життя і творчість цієї людини буде пов’язана з Дніпродзержинськом. Тут відбувалося його творче зростання, шліфування майстерності.

    Скульптор увічнює своє ім’я у монументах. Скульптури, виконані руками Г. Хачатряна, мають свій стиль і свій характер. Працюючи з різними матеріалами – каменем, вапняком, пісковиком, бронзою, залізом – скульптор створює не просто фігури, обриси, деталі – він створює настрій, емоції, почуття. Його скульптури живі, вони ніби щось хочуть нам сказати.

    Роботи митця прикрашають Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Канів.

    Для нашого міста знаковими є пам’ятник Т. Г. Шевченку (2000) і скульптурна композиція «Жінка – мати» (2002). А минулого року на 9-му кілометрі Запорізького шосе з’явився монумент жертвам Голодомору 1932-1933 рр., автором якого є Г. Хачатрян.

    Відкрив виставку у музеї Дніпродзержинський міський голова Ярослав Корчевський. У ході презентації лунали виступи директора міського музею Наталії Буланової, архітектора з Херсона В’ячеслава Грошихіна, члена Національної спілки художників України Олександра Чегорки, а також членів Національної спілки письменників України Володимира Сіренка та Сергія Злючого. Кожен із промовців по-своєму висловив повагу і тепле ставлення до митця. Декілька своїх пісень виконав бард Олександр Юршевич.


    На виставці представлені 30 скульптур художника, а також фото інших монументів. Крім того, всі відвідувачі матимуть змогу переглянути фотографії з особистого архіву Г. Хачатряна, які розповідають про творчий шлях митця.

    Виставка працюватиме до 29 травня.

    Музей працює щоденно з 9 до 17 години.
    Довідки за тел.: 3-87-30, 3-02-24

    ...........................................................................
     
    Святкування Всесвітнього Дня музею та відкриття виставки ,,Радіоісторія. Галерея старих радіоприймачів,,


    12 травня 2009 р. у музеї історії м. Дніпродзержинська відбулася презентація виставки «Радіоісторія. Галерея старих радіоприймачів». Унікальне зібрання у музеї представили колекціонери брати Гундічі – Павло і Геннадій Борисович. Традиційно відкрила виставку своїм виступом директор музею Наталія Миколаївна Буланова, після чого виступив Геннадій Гундіч, який розповів присутнім про своє захоплення збирання і відновлення до життя старих радіоприймачів.


    Брати Гундічі надали для експонування у музеї лише частину своєї колекції – більше 60-ти приймачів різних років випуску (і довоєнних, і післявоєнних). Крім того, виставка була доповнена музейними експонатами – патефоном 20-х років французької фірми братів Пате і грамофоном 20-х років.


    На виставці звучав старий запис 40-х років у виконанні Леоніда Утьосова, що створило неповторну атмосферу того часу.

    Виставка працюватиме до 30 травня.


    http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png

    Вечір пам’яті Заслуженого художника України – Володимира Жугана


    7 травня 2009 р. у музеї історії м. Дніпродзержинська відбувся вечір пам’яті Заслуженого художника України – Володимира Жугана. Минулого року Володимир Олександрович пішов з життя, проте залишив після себе величезне художнє надбання. А родом він був з села Лихівка, що на Дніпропетровщині. До речі, у віці 18 років пішов на фронт, а вже по війні вступив до Дніпропетровського державного художнього училища, яке закінчив у 1951 р. З 1964 р. – член Спілки художників України, брав участь у багатьох обласних і республіканських виставках.

    Володимир Жуган – прославлений майстер пейзажу.

    Він міг перенести на полотно прекрасні краєвиди Криму і Байкалу, цікавився індустріальним пейзажем, однак назавжди залишиться співцем української природи – природи рідного краю. Його пензлі створювали настрій, емоції і, здавалося, що на його роботи можна дивитися годинами, знаходячи в них щось нове і близьке душі.Головна характерна риса В. Жугана – це щирість у всьому: і у творчості, і у житті.


    На вечорі пам’яті у музеї зібралися люди, які поважали, любили Володимира Олександровича. У ході вечору виступила директор музею Наталія Буланова, адже музей з Володимиром Жуганом пов’язувала тісна дружба. Після виступу дружини В. Жугана Надії Василівни своїми спогадами поділилися художники і просто друзі Володимира Олександровича – Михайло Козулін, Анатолій Жежер та Олександр Чегорка, а також його учень – Віктор Зубков.

    Переглядаючи картини Володимира Жугана, його документи, військові нагороди і згадуючи теплими словами цю людину, всі присутні на вечорі ніби віддавали данину шани і любові художнику, який працював і писав пейзажі до останніх днів свого життя.



    http://museumkamyanske.at.ua/poloska.png
    Зупинись! Поглянь навколо



    16 квітня у музеї історії м. Дніпродзержинська презентувалася фотовиставка Марини Туткевич-Хорошилової «Зупинись! Поглянь навколо». Фотографія – це захоплення Марини Григорівни, яке вона поєднує і з роботою лікаря-хірурга дитячого відділення 7-ої міської лікарні, і з участю у хорі «Canticum novum», і з вихованням дітей.

     
     


    Свого часу Марина Туткевич-Хорошилова закінчила музичну школу по класу баяна і гітари, займалась спортивною гімнастикою. Зараз захоплюється вишиванням, макраме, інколи пише вірші та казки, потроху малює, співає під гітару.

     
     

    А фотороботи Марини Григорівни відкривають нам цілий світ, якого ми не помічаємо: подорожник у краплинках роси, бджола на кульбабі, степні перлини, світанок у тумані, ромашки у житі і багато іншого. Яскравість, чистота, якась неймовірна прозорість одразу вражають у її фото.
        На виставці представлено більше 90 робіт, і кожна з них – віддзеркалення душі автора.

      
     Музей працює щодня з 9 до 17 гол.
        Довідки за тел.: 3-02-24, 3-87-30.


    .........................................................................................
           «Світ краси і натхнення»

    Упродовж квітня і до середини травня музей історії м. Дніпродзержинська потішить жителів і гостей міста унікального виставкою сюжетної вишивки «Світ краси і натхнення» з колекції Олени Казарян. Картини, представлені на виставці, вишиті оригінальною технікою.

    Традиційна вишивка використовує три види швів: хрестик, болгарський хрестик і гладь, а в оригінальній вишивці нараховується більше 60-ти видів швів: французький вузол рококо, вічка, павутинка, трояндочка і т. д. Крім того, використовуються незвичні матеріали: стрічка, бісер, тасьма, золота і срібна нитка металик. Окрасою виставки є роботи, виконані технікою вілерського гобелену. Картини вражають своєю майстерністю, яскравістю, багатством сюжетів («Таємна вечеря», «Вікторіанська елегантність», «Єдиноріг», «Аляска», «Самурай» тощо).
     Виставка захопить усіх цінителів прекрасного. 

    ...........................................................
    Українська ікона на полотні
       
    Минулої п’ятниці 3 квітня у музеї історії м. Дніпродзержинська відбулася презентація виставки «Українська ікона на полотні». Зібрання, представлене на виставці, знаходиться у приватній колекції Олександра Смакоти (до речі, це його 12 виставка ікон).
    Для музею і колекціонера це вже другий досвід співпраці. Результатом першого став переданий ним унікальний фрагмент скрині ХVІІІ ст. із зображенням козака Мамая (експонувався на виставці у рамках історико-культурологічної акції    «Мамай-fest»).
        Олександр Васильович Смакота народився у Дніпропетровську у 1962 р. Почав збирати рідкісні речі ще  в дитинстві і за 40 років зібрав велику колекцію ікон, книг, виробів народного ужиткового мистецтва.
        Колекція ікон експонувалася уже у багатьох музеях України і зарубіжжя. На виставці у дніпродзержинському музеї представлено близько 30 ікон ХVІІ - поч. ХІХ ст. До речі, виставка доповнена іконами з фондів музею.
       Ікона докорінно відрізняється від звичайно малярства релігійної тематики. Вона є начебто світлом живого Бога і святих, спрямованого з неба на землю.
       Перлиною виставки є ікони, які свого часу були окрасою пересувних козацьких іконостасів.
        Виставка неодмінно схвилює усіх цінителів іконопису і взагалі українськ
    ого мистецтва.
        «Українська ікона на полотні» експонуватиметься до кінця квітня.

        Музей працює з 9 до 17 год. без вихідних.
        Довідки за тел.: 8 (05692) 3-87-30

    .......................................................................................
    «Світ чудес» у музеї історії.
    Автор Володимир Казарян – видатний майстер світового мікромініатюрного мистецтва. Він творець унікальних і неповторних за технікою виконання творів мистецтва, які вражають своїми мікроскопічними розмірами. За 25 років творчої діяльності ним створено більше 300 унікальних мікрошедеврів.
       Створення мікромініатюр потребує величезної витримки, граничної зібраності, високої майстерності: експонати виконуються між ударами серця під мікроскопом за унікальною авторською технологією.
        Роботи майстра демонструвались в Україні, Росії, Єгипті, США та інших країнах. А у музеї історії Дніпродзержинська виставка «Світ чудес» експонується уже втретє.
        Венера Мілоська у вушку голки; Чарлі Чаплін на волосині, тростина якого виконана з павутинки;
    портрет Т. Шевченка на рису; в обробленому вусі кішки розміщена червона троянда – це перелік лише декількох шедеврів В. Казаряна, представлених цього разу на виставці.
        Мікромініатюра як специфічний вид мистецтва незмінно користується великий успіхом. Відвідувачів виставки твори В. Казаряна не зможуть залишити байдужими.

      

     
    Виставка працює
    без вихідних до 15 травня.
        з 9 до 17 год.
        Довідки за тел.
    8 (05692) 3-87-30
    ......................................................................................
    9 березня  у  Музеї  історії  м.  Дніпродзержинська  відбувся  урочистий  тематичний  вечір,  присвячений  195-ій  річниці  від  дня народження  національного  пророка  і  духовного  батька  українства   Тараса Шевченка.
     
    Відкрив захід Дніпродзержинський міський голова Ярослав Сільвестрович Корчевський.Тематичний вечір продовжили виступи директора музею, кандидата історичних наук Наталії Миколаївни Буланової,гостя із Дніпропетровська, історика, українознавця Григорія Лукича Іващенка; звучали вірші у виконанні авторів –членів Національної спілки письменників України – Володимира Сіренка та Сергія Злючого. Також привітав зі святом усіх
    присутніх голова міської організації Народного Руху України Іван Васильович Бельмас. Акапельно прозвучали шевченківськірядки у виконанні Юрія Васильовича Ясенчука і Леоніда Станіславовича Ханусяка. Просвітянський хор «Благовіст»ім. Петра Войтюка продовжив вечір своєю програмою «Мудрі думи Кобзареві».Атмосфера у залі була сповнена піднесеним патріотичним духом гострого і водночас лірично-щемливого Шевченківського слова.
    -->
    Пошук

    Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання