МЕНЮ САЙТА
<
>
 
САЙТИ ДРУЗІВ
<
>
 
Статистика
 
Головна » 2009 » Березень » 27 » РОЛЬ МЕМОРІАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ У ВІДТВОРЕННІ ІСТОРІЇ м.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА / КАМ'ЯНСЬКОГО /.
14:27
РОЛЬ МЕМОРІАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ У ВІДТВОРЕННІ ІСТОРІЇ м.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА / КАМ'ЯНСЬКОГО /.

Формування та подання в експозиції музею історії м.Дніпродзержинська меморіальних комплексів стало визначним етапом підготовки та здійснення реекспозиції, що мала за мету, зберігаючи основний комплексно - тематичний принцип побудови експозиції, привести її у відповідність до вимог сучасної історичної науки, відмовившись від суто ідеологічного підходу до відображення історії та переважання загальноісторичного матеріалу над місцевим.
  У зв'язку з цим співробітники експозиційного відділу звернулися до поглибленого вивчення саме історії краю та міста в державних архівах, наукових бібліотеках, фондах музеїв Дніпропетровської області, України та Росії, а також у приватних архівах та колекціях. Роль особистості в історії взагалі та міста зокрема, виділення з народних мас періоду боротьби за владу та побудови соціалізму не вождів - партійців, а осіб, що дійсно зробили значний внесок у формування та розвиток міста, стало основним критерієм відбору персоналій для нової експозиції. На основі історико - ретроспективного методу було відібрано найбільш інформативні й аттрактивні музейні предмети. До того ж, не розрізнено,  у відповідності з проблемно - хронологічним методом, а у вигляді меморіальних комплексів, що створюють ефект присутності людини [1, 20], підкреслюючи роль особистості в історичному процесі.
  Метою даного дослідження стало визначення ролі меморіальних комплексів у відтворенні історії м.Дніпродзержинська, колишнього Кам'янського, к. ХІХ - ХХ ст. Об'єктом дослідження, у зв'язку з цим, обрано діяльність визначних городян, пов'язану з основними етапами формування та розвитку міста. Відповідно предметом вивчення стали меморіальні комплекси визначних осіб місцевої історії: І.І.Ясюковича, Г.Г.Орєшкіна, М.П.Аношкіна, В.В.Щербицького, Н.А.Назарбаєва, - чиї долі й діяльність пов'язані з Кам'янським - Дніпродзержинськом як промисловим містом.
  Враховуючи, що історична експозиція в цілому, музею історії м.Дніпродзержинська зокрема, не реконструює минуле та теперішнє життя /це неможливо через невичерпність дійсності та й не потрібно /, музей покликаний відображати дійсність особливим способом, інтерпретуючи її згідно наукової концепції експозиції й подаючи через музейні предмети [6, 199]. Створюється, таким чином, музейний образ дійсності: факту, процесу, особи. І саме меморіальний, у значенні експозиційного, комплекс, що складається з оригінальних предметів, котрі належали певній особі або пов'язані з її життєдіяльністю [15, 74], дозволяє цей образ зробити більш чітким та емоційним.
  У створенні меморіальних комплексів / далі МК / в експозиції музею історії м.Дніпродзержинська був використаний метод реконструкції із залученням оригінальних предметів, що відповідають певному періоду та є ілюстрацією результатів діяльності особи. Переважна документальність МК була зумовлена особливостями архітектурно - художнього рішення попередньої експозиції.
Кам'янське, що бере свій початок з козацького зимівника 1 - ї пол. ХVIII ст., трансформацією в місто завдячує розвиткові металургійної промисловості в ході процесу індустріалізації півдня Російської імперії 2 - ї пол. ХIХ ст., а саме Дніпровському заводу Південно - Російського Дніпровського Металургійного Товариства / далі ПРДМТ /, акціонерами якого були польські / 33 % акцій /, бельгійські / 40 % / та французькі підприємці. Будівництво, пуск 2 березня 1889р. та розквіт заводу на орендованих, зокрема, в Катерининської залізниці землях, згідно угоди, з 1.01.1889р. по 1.01.1919р. із сплатою 6500 крб. на рік [ 9;1,2 ] та придбаних у Кам'янської сільської громади в 1898р. 101 десятині по ціні 1500 крб. за 1 дес. при місцевих розцінках у 100 - 250 крб. [6, 2] пов'язані з іменем І.І.Ясюковича / 1847 - 1914 / - директора заводу з 1888 по 1903рр. [4, 2]. Крім потужного промислового підприємства - одного з 10 найбільших на півдні Російської імперії, на землях Кам'янського за І.І.Ясюковича зросло Заводське селище для службовців, майстрів / переважно поляків / та робітників, 55 % з яких складали вихідці з Росії, 27 % - з Польщі, 15 % були українцями.
  У селищі, що складалося з Верхньої та Нижньої колоній, на 1903р. налічувалося 200 дворищ. Будинки були одно - та двоповерховими із системою водопостачання та каналізації [8, 18]. Вулиці вимощені, з електроосвітленням, садами та квітниками. При заводі відкрито першу в Кам'янському лікарню [ 1889] з амбулаторією та аптекою з безкоштовним відпуском медикаментів. Зведено православну церкву / 1894 / та римо - католицький костьол / 1896 /, другокласне Заводське училище із 6 - річним безкоштовним навчанням / 1893 / для дітей заводчан [8, 19 - 23], на утримання якого завод щороку витрачав 20 - 25тис. крб. Відкрито ряд громадсько - культурних закладів: інженерний та яхтний клуби /1889 / для службовців та місцевої інтелігенції, Народну аудиторію з бібліотекою та глядацькою залою для широкого загалу кам'янчан / 1900 / [13, 135], православний і католицький дитячі притулки [4, 2] тощо.
  На першому етапі формування міста в к.ХIХ - на поч.ХХ ст. саме І.І.Ясюкович, польський дворянин, за фахом інженер - технолог, знаний російський підприємець, - найвизначніша особа місцевої історії, до того ж його внесок у становлення металургійної справи оцінюється державним рівнем. Достатньо сказати, що з 1903 по 1914рр. він - член правління ПРДМТ з центром у С.-Петербурзі, ініціатор створення в 1902р. і голова синдикату ''Продамет", що контролював виробництво та реалізацію, зокрема, б.83 % заліза Російської держави. Вагомою складовою "Продамету" був Дніпровський завод в Кам'янському.
  При створенні меморіального комплексу І.І.Ясюковича в експозиції музею зроблено акцент на фото - та літографіях, документах стосовно його ролі у створенні заводу та міста. Ця роль була чітко визначена в 1913р. Кам'янською газетою ''Отклики жизни'' у зв'язку із святкуванням 25 - річчя ПРДМТ і діяльності І.І.Ясюковича: "Из малого бедного села Каменское превратилось в большой торгово - промышленный центр с различными общественными и просветительскими учреждениями" [5, 2]. Хоча тут слід додати, що в Кам'янському співіснували традиційний сільський і новий міський уклади, створюючи субкультуру заводського селища. До того ж , заклавши підвалини перетворення села в місто, Товариство й сам І.І.Ясюкович виступали проти включення земель заводу як приватної власності в межі ''города Каменского'', розуміючи, що б.90 % коштів на міський благоустрій складеться з податків, сплачуваних ПРДМТ, при одному голосі 3500 в Губернському Присутствії [8, 2].
  На всіх етапах формування міста металургійний завод був і залишається базовим, містоутворюючим підприємством. В розділі експозиції періоду відбудови та розвитку промисловості й міського господарства 1943 - 1950 -х рр. провідне місце зайняв меморіальний комплекс Г.Г.Орєшкіна / 1906 -1974 / - директора Дніпровського державного заводу / далі ДДЗ/ з 1954 по 1962рр., лауреата Сталінської I ст. та Ленінської премій, Героя Соціалістичної Праці [7, 1]. До МК включено його фото й документи з елементами реконструкції директорського кабінету /телефон внутрішнього зв'язку, чорнильне настольне приладдя /. Документальна частина розкриває його, уродженця Кам'янського, шлях: робітник - чорнороб і слюсар у 20 - ті рр., студент робітничого технікуму й один з перших випускників Кам'янського вечірнього металургійного інституту, інженер - дослідник в галузі доменного виробництва, в 1943 р. начальник доменного цеху ДДЗ, потім головний інженер і директор цього заводу. Його шлях / від робітника до керівника / - характерний для радянського періоду історії. До характерного ж додалися особисті професійні та організаторські таланти, гідні відзначення в місцевій історії.
  У 1946р. після демобілізації з армії приїжджає до Дніпродзержинська з родиною капітан В.В.Щербицький /1918 - 1990 /, за фахом інженер- механік. Введення в експозицію МК В.В.Щербицького пояснюється, по-перше, початком його сходження як радянського, партійного та державного діяча саме в Дніпродзержинську, по-друге, внеском у формування міста на етапі післявоєнної відбудови, в умовах створення районів, початку забудови його центральної частини. В Дніпродзержинську він пройшов шлях від інженера коксохімічного заводу до 1-го секретаря МК КПУ. Його дружина Рада Гаврилівна працювала викладачем російської мови та літератури в жіночій школі N 3. Навіть виїхавши з міста у зв'язку з обранням 2-м секретарем Дніпропетровського обкому КПУ та подальшим кар'єрним сходженням, В.В.Щербицький завжди був обізнаним у місцевих справах - з 1955 по 1989рр. постійно обирався депутатом ВР СРСР та ВР УРСР по Баглійському округу [10, 8-9].
  МК В.В.Щербицького складається з фото, документів, речей, пов'язаних з Дніпродзержинськом. Фронтову його біографію представлено з використанням військового планшету, ременя, подібних до тих, які носив й цінував як сімейні реліквії. Про це сказано в його останньому листі - заповіті до дружини, новороб якого став складовою МК [2, 252]. Під час війни Щербицький записував у зошит вірші близькі його серцю, в т.ч. К.Симонова. Введений в комплекс лист дніпродзержинця, загиблого рядового П.Агаркова матері з віршем ''Жди меня ...'' додає особливої емоційності. До МК ввійшли фото В.В.Щербицького із членами Дніпродзержинського міського комітету КПУ, з Л.І.Брежнєвим, присвячені відвіданню підприємств і шкіл міста, врученню В.В.Щербицьким ордена Трудового Червоного Прапора місту в 1970р.,а також передвиборчі листівки й депутатські значки, пам'ятна медаль і годинник, вручені дніпродзержинцям Щербицьким від імені ЦК КПУ; ваза з його портретом роботи художника В.В.Лапіна та заслуженого майстра народної творчості УРСР М.К.Ткаченка, подарована до 50-річчя з дня народження.
  З ім'ям М.П.Аношкіна / 1907 - 1995 /, чий МК став одним із значущих періоду з 1948 по1991рр., пов'язано включення Дніпродзержинська в сферу військово-промислового комплексу СРСР у зв'язку із будівництвом шлакового, пізніше - ''Придніпровського хімзаводу'', що виробляв паливо для ядерної бомби. З цим підприємством та діяльністю його першого директора / 1948 - 1975 / пов'язані не лише нинішні екологічні проблеми міста, а й значний розвиток його інфраструктури. Саме тому МК М.П.Аношкіна, почесного громадянина Дніпродзержинська з 1967р., акцентує увагу на соціальних питаннях. За його директорства на кошти ''ПХЗ'' збудовано чверть житлового фонду міста, музичне училище / подібні будувалися на той час щонайменше в обласних центрах /, 2 кінотеатри, Палац культури, лікарня й поліклініка / на їх базі вперше в Україні було проведено операцію з гемосорбції із застосуванням сорбентів ''ПХЗ'' /, водно- спортивний комплекс [15, 1]. Останній включав в себе найбільший у місті стадіон, спортзали й майданчики, плавальний басейн та кращі на той час в СРСР тенісні корти. Тенісна ракетка М.П.Аношкіна - людини, відданої спорту з молодих років, зайняла почесне місце в експозиції нашого музею.
  Меморіальний комплекс першого Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва розпочинає розділ експозиції, присвячений міжнародним зв'язкам Дніпродзержинська на сучасному етапі. В основу МК покладено матеріали, що стосуються його навчання в технічному училищі N8 з 1958 по 1960рр. за спеціальністю ''підручний горнового'' у складі групи казахських юнаків. Звичайно, тоді Н.Назарбаєв не міг бути визначною особою місцевої історії, але подальший розвиток подій став поштовхом для створення цього МК. Для посилення емоційного впливу музейних предметів акцент зроблено на оточенні юного Н.Назарбаєва - сина казахських степів, перенесеного долею за тисячі кілометрів до українського міста металургів. Матеріали майстра виробничого навчання Д.І.Погорєлова, що пророкував йому посаду прем'єр-міністра, тренера з вільної боротьби Л.Р.Єжевського, земляків і дніпродзержинських друзів, особливо М.І.Літошка, чия родина прийняла Нурсултана як рідного сина /подано листування Назарбаєва з батьками Літошка / [11, 2]. Вміщено написані Н.А.Назарбаєвим книги з автографами, його фотопортрет, подарований музею Посольством Республіки Казахстан в Україні. МК доповнюється фотохронікою візитів Н.А.Назарбаєва до міста, зокрема під час святкування 250-річчя Дніпродзержинська, його особистими подарунками, в т.ч. символами влади - щитом і булавою та рішенням виконкому міської ради 1996р. про присвоєння Н.А.Назарбаєву звання Почесного громадянина м.Дніпродзержинська.
  Кожен з представлених мемореальних комплексів виконує, безумовно, важливу роль у відтворенні історії м.Дніпродзержинська на основних етапах його розвитку, концентруючи в собі інформативність, розкриваючи значення особистості в історичному процесі, сповненому закономірностей і протиріч, подаючи факти не в сухій констатації, а на високому емоційному підйомі, включаючи інтелектуальні, сенсорні та психологічні сторони людського сприйняття тих чи інших подій. Все це в коплексі сприяє відродженню інтересу до живої історії й підвищенню авторитету музеїв серед присічних громадян техногенного суспільства ХХI ст., що відсуває людину й гуманність на другий план.

  Література:

  1. Ареф'єва Г.В., Дужа Г.М. Сумський обласний художній музей ім.Н.Онацького.- Культура. Історія. Традиції.- Спецвипуск журналу ''Музеї України'', N7.- К.,2005.-32с.
  2. Врублевский В.В. Щербицкий: правда и вымыслы / Записки помощника /.- К.: Довіра, 1993.- 254с.
  3. Газета ''Дзержинець''.- Дніпродзержинськ, N 86 від 14.10.1992р.- 4с.
  4. Газета ''Отклики жизни''.- Запорожье - Каменское, N 318 от 8.09.1913г.- 4с.
  5. Газета ''Отклики жизни''.- Запорожье - Каменское, N 319 от 9.09.1913г.- 4с.
  6. Музееведение. Музеи исторического профиля. Под ред. проф. К.Г.Левыкина и В.Хербста.- М.: Высшая школа, 1988.- 432с.
  7. Музей історії м.Дніпродзержинська /далі МІД/.- НДФ-А-899.- Матеріали
Г.Г.Орєшкіна.-1арк.
  8. МІД.-до КВ-1003/5.-Прошение директора Днепровского завода ЮРДМО Сундгрена Э.А. в Главное управление по делам местного хозяйства
1913.-2арк.
  9. МІД.-НДФ-6424.-Договор начальника Екатерининской железной дороги действительного статского советника А.А.Верховцева и Правления ЮРДМО.-11арк.
  10. МІД.-НДФ-18657.-Воспоминания И.Соболева.-Днепродзержинск, 1981.-86с.
  11. МІД.-КВ-37584.-Матеріали Н.А.Назарбаєва.-1арк.
  12. МІД.-НДФ-57789.-Решение заседания Губернского Присутствия от 20.04.1898г.-2арк.
  13. Описание Днепровского завода ЮРДМО.- Варшава: Заведения Б.Вежбицкий и К, 1908.-144с.
  14. По Екатерининской железной дороге.-Вып.1.- Екатеринослав: Товарищество ''Печатия С.П.Яковлева'', 1903.-194с.
  15. Терминологические проблемы музееведения. Сборник научных трудов Центрального музея революции СССР.- М., 1986.-136с.

Відомості про автора:

Шапочкіна Ірина Володимирівна, зав.експозиційним відділом музею історії м.Дніпродзержинська, пр.Леніна, 39; т. 3-06-06 ;

Сфера наукових інтересів–прадавня історія краю (палеонтологія, археологія) .




Переглядів: 1157 | Додав: museumkamyanske | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання